У четвер, 7 лютого, стартує всеукраїнська прем’єра фільму “Крути 1918”. У Тернополі фільм демонструватиметься у «Сінема Сіті», що у «Подолянах».
Стрічка присвячена сторіччю бою біля станції Крути, де трошки більше, ніж три сотні українських гімназистів виступили проти 4-тисячного озброєного війська більшовиків, які наступали на Київ і зуміли затримати їх, хоч і ціною сотень життів…
Бюджет картини склав 52 мільйони гривень. Держкіно покрило половину витрат. Зйомки відбувалися у Чернігівській, Черкаській, Київській областях, також у Києві. Літературний сценарій до фільму написали ще 2008 року. Однак через брак коштів текст майже десять років пролежав на полиці. Взялися за зйомки тільки торік. Це не бойовик, хоча батальні сцени у фільмі, звичайно ж, присутні. Творці фільму зробили історико-політичний детектив, у якому є і війна, і кохання, і історія нашої держави. Від початку фільму ненав’язливо проведені історичні паралелі між минулим та сьогоденням, які образною ниткою пов’язують боротьбу за незалежність сьогодні із боротьбою, що йшла 100 років тому. Ворог один, методи, які він використовує, ті ж самі. З цим ворогом не можна домовлятись, йому не можна довіряти. У фільмі командир більшовицької армії Михайло Муравйов дає слово, але не збирається його тримати, точно так, як нині це роблять російські командири, що воюють на Донбасі. “Я взявся за цю тему, тому що події, які відбувались 100 років тому, дуже схожі на ситуацію сучасної України. Тема важлива і довічна. Я йду від пропаганди, у фільмі не буде гасел. Будуть лише емоції та якісний екшн”, – коментує режисер Олексій Шапарєв.
Документальна складова стрічки базувалася на спогадах командира бою під Крутами Оверкія Гончаренка (роль виконує 36-річний актор Олексій Тритенко). Художня ж розказує історію сім’ї Савицьких, зокрема голови генерала контррозвідки Павла Савицького. Він має двох синів Олексу та Андрія, які закохалися в одну і ту ж дівчину, та ще й, за іронією долі, опиняються по два боки барикад.
Глядачам часто доведеться бачити різні трюки на конях від професійних каскадерів. У масових сценах брали участь бійці Національної Гвардії України. Також у фільмі глядачі зможуть побачити міністра культури Євгена Нищука та онука Богдана Ступки Дмитра Ступку. Саундтреками до фільму стали пісні «Стежечка» Христини Соловій та «Чорна рілля», заспівана «Гайдамаками».
“Крути 1918” – це сильна, концептуальна, вражаюча і якісна, патріотична (проте без дешевого плакатного пафосу) стрічка. «Відновлення національної пам’яті — це не лише відкриття незнаних, забутих чи раніше заборонених сторінок минулого. Це і їх суттєве переосмислення. Саме це відбувається нині із подією, що сталася 29 січня 1918 року, — зазначає історик Володимир В’ятрович. — Упродовж двох десятиліть бій згадували як трагедію чи навіть поразку. Для більшої драматизації суттєво завищувалася кількість українських втрат, понижувався вік бійців, їхні військові навички. Відтак згадування Крут перетворилося в плач і розпач від чергової поразки… Такий підхід далекий не лише від об’єктивної історичної оцінки того що сталося під станцією Крути 29 січня 1918 року, але й від справжнього вшанування пам’яті учасників цих подій. Важко здобуту ціною вояцьких життів перемогу знецінюють, називаючи поразкою.
Так, загибель у бою близько сотні українських вояків — це трагедія. Але втричі більша кількість ворожих втрат заперечує тезу про поразку. Особливо, якщо врахувати, що співвідношення сил учасників бою складала майже 1 до 10 не на користь українців. Більшовики зуміли продовжити свій наступ на Київ лише через чотири дні. Для проголошеної лише кілька днів до того незалежної Української Народної Республіки це були визначальні чотири дні, які дозволили державі отримати міжнародне визнання та військову допомогу. Це була перемога, а не поразка»!
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Крути, фільм