У Ріо-де-Жанейро фінішували чергові Паралімпійські ігри. Як завжди, чудово на них виступили українські спортсмени-інваліди, які здобули 117 нагород, із них 41 золота, 37 срібних та 39 бронзових. Цей результат дозволив посісти третє місце у загальному заліку Паралімпійських ігор. Ми поступилися лише Китаю та Великій Британії, а випередили потужні команди США, Австралії та Німеччини.

Місце у загальному заліку та кількість здобутих нагород стали рекордними в історії виступів України на Паралімпіадах. Раніше третє місце наші паралімпійці займали хіба що на зимових Іграх у Турині’2006, але тоді, звісно, йшлося про значно меншу кількість медалей. У Ріо їх 117 (!), а до того був рекорд у Лондоні’2012 — 84 медалі, із них 32 золоті.

Чому так багато?

Чим зумовлений такий злет? Передусім, і цей фактор ніяк не приховаєш, у відсутності на Іграх через допінгові скандали команди Росії. У паралімпійському спорті це наш основний конкурент у видах спорту, де українці на провідних позиціях. І відсутність такої країни-монстра чудово нам допомігла. З іншого боку, й інші наші суперники в Ріо’2016 відчули в цьому плані певне полегшення, тому про цей фактор не можна говорити як про визначальний.

Тим більше, що паралімпійська збірна України (на відміну від тієї ж олімпійської) вже давно демонструє впевнений поступ уперед. І якщо на Іграх у Атланті’1996 було лише сім медалей, то вже через чотири роки цю цифру вдалося збільшити в п’ять разів, а після того кожне чотириріччя українці додавали по два десятки медалей.

Паралімпійський спорт в Україні поставлений на державний рівень, що є далеко не в кожній іншій країні. Наші спортсмени з вадами здоров’я мають умови для підготовки не гірші від справжніх олімпійців, та й їхні призові лише останнім часом трішки менші від грошових здобутків здорових спортсменів. Наприклад, за “золото” на Іграх в Ріо наші паралімпійці отримають по 40 тис. доларів, і такі преміальні за кордоном зустрінеш не часто.

Чемпіон з Тернопільщини

Є свій чемпіон і на Тернопіллі, причому вже неодноразовий. Іван Шкварло із Підгайців приїхав у складі футбольної збірної (гравці з вадами ДЦП) до Ріо уже на третю свою Паралімпіаду. До того були “золото” у Пекіні’2008 та “срібло” у Лондоні’2012.

Іван — найкращий гравець чемпіонату світу 2007 р., але у Ріо’2016 був уже в команді серед запасних. До того пристрасно вболівав за партнерів, що у вирішальному поєдинку отримав “гірчичника” навіть на лаві запасних, а невдовзі вийшов на поле і допоміг збірній України втримати переможний рахунок. То був матч з Іраном, який до фіналу, як і наша команда, пройшов без поразок. Наші футболісти на груповому етапі перемогли Ірландію — 6:0, а також з однаковим рахунком 2:1 команди Великої Британії та Бразилії. У півфіналі українці не зустріли опору від голландців — 4:0, а потім був надскладний фінал з Іраном. Саме українці зусиллями Володимира Антонюка наприкінці першого тайму відкрили рахунок, але за 10 хвилин до закінчення основного часу іранець Джамалі вирівняв становище. Та на 5-ій хвилині додаткового часу Артем Красильников забив, як виявилося, “золотий” гол. А потім була облога воріт збірної України, нервові останні хвилини і втримана перемога — третя паралімпійська медаль для Івана Шкварла і друга золота!