Працівники на чолі з головним лікарем Володимиром Васильовичем Шкроботом роблять усе можливе, щоб перебування пацієнтів у медзакладі було ефективним і комфортним. З цією метою завдяки співпраці із ТНЕУ здійснюється підготовка фахівців з пактичної психології. Перші учасники даного проєкту вже отримали дипломи про закінчення економічного університету за спеціальністю «Психологія». Відбулося це 14 червня, напередодні Дня медика (День медика щороку відзначають у третю неділю червня. Цьогоріч свято припало на 16 червня).

Швейцарська модель діє!

Учасниця проєкту, завідувач відділу неврозів ТОККПНЛ Олена Ігорівна Шершун пригадує, з чого все починалося:

— Делегація нашої лікарні відвідала швейцарську клініку, де активно використовують методику психореабілітації. Лікування пацієнтів з психічними розладами – це комплексний процес, який, окрім медикаментозного лікування, повинен включати різні методи реабілітації. Щоб запровадити цю методику і в нашій лікарні, налагодили активну співпрацю з Тернопільським національним медуніверситетом і Тернопільським національним економічним університетом, спільно з якими розроблено та запроваджено курс практичної психології для медичних працівників, який вже успішно завершили 60 співробітників лікарні. У своїй роботі ми пішли шляхом дестигматизації, першим кроком до якої стало те, що вже наступного дня після повернення нашої делегації з Швейцарії ми зняли білі халати. Лікарі, медсестри… Всі ми ходимо без халатів, щоб не було ознаки й різниці, що це — пацієнт, а це — лікар. Ми – одна команда! І в нас одна мета – допомогти хворому повернутися до активного життя.

— Під час перебування у Цюриху ми ознайомилися з форматом роботи місцевої клініки, — розповідає головний лікар ТОККПНЛ Володимир Шкробот. — Там нам надали пакет документів (напрацювання, методички, теоретичні матеріали) і попередили: «Ми на це витратили десять років. Якщо ви підете цим шляхом, то за десять років дійдете». Я відповів, що десять років —  це надто довго, ми впораємось за два!

Повернувшись з відрядження, Володимир Шкробот звернувся до ректора ТНЕУ. Коли розповів йому про швейцарський досвід, Андрій Крисоватий дуже зацікавився і відповів: «Ми обов’язково це зробимо». І відразу ж зателефонував до міністра освіти Лілії Гриневич. У результаті для 60 працівників лікарні було організовано спеціальний курс з практичної психології. Усім їм напередодні Дня медика було вручено дипломи, а з 1 вересня ц. р. уже наступна група з 60-ти осіб здобуватиме у ТНЕУ вищу освіту.

Від крапельниці до… гітари

— Курс навчання стартував у грудні, а вже з січня в нас почалися кардинальні зміни, — продовжує розповідь Олена Шершун. – Ми відразу почали застосовувати набуті знання у роботі з пацієнтами. Ці знання стали особливо корисними і для мене як для керівника, адже керівництво колективом – це велика відповідальність, яка вимагає додаткових знань та умінь.

Для цього я пройшла навчання за напрямком «Адміністративний менеджмент» на базі ТНЕУ, а набуті у ході курсу знання з конфліктології, тайм-менеджменту стали важливою складовою повсякденної роботи. Ми почали впровадження змін з перших же днів: там, де раніше в нас була стара роздаткова, облаштували затишну сучасну кухню-студію. Для її створення доклали значних зусиль: було демонтовано стіни, проведено ремонтні роботи, оновлено каналізацію та електромережу, замінено кухонні меблі, вмонтовано сучасну побутову техніку (духові шафи Ariston, посудомийна машина Boсsh тощо). Тепер у цій кухні-студії проводимо реабілітаційні заходи. Щочетверга наші пацієнти разом з персоналом щось готують, випікають, в них це дуже добре виходить.

Процес лікування і процес реабілітації нероздільні. Вони починають взаємодію, як тільки пацієнт потрапляє в лікарню. Відразу в роботу включається мультидисциплінарна бригада, яка розробляє індивідуальну програму для кожного пацієнта. До складу цієї бригади входять завідувачі, усі лікарі, медсестри, практичні психологи, сестра-господиня, інструктор з трудової терапії, а також працівники кафедри психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ імені І. Горбачевського, яку очолює професор Олена Венгер. Спільні зусилля усіх членів бригади спрямовані на постійну роботу з пацієнтом, щоб повернути його до повноцінного життя. Щоб пацієнт не лежав у палаті напружений і тривожний, постійно думаючи про власні проблеми, а був соціально адаптований.

У лікарні прагнуть відкрити у пацієнтів нові здібності, про які вони раніше навіть не підозрювали. Комусь цікаво складати пазли, комусь — малювати, ліпити. Є також гармошка й гітара, під супровід яких пацієнти люблять співати. А ще для хворих проводять сеанси арт-терапії, музикотерапії (релаксуюча музика, яку включають у певні години), ароматерапії,  психоосвітні бесіди й тренінги.

Спочатку, буває, пацієнти сприймають такі нововведення дещо насторожено. Мовляв, навіщо це? Прийшов лікуватися — треба крапельницю. Але ні. Потім виявляється, що, так би мовити, не крапельницею єдиною… Набагато ефективніше, коли є комплексний підхід, що дозволяє об’єднати медикаментозне, психотерапевтичне і реабілітаційне лікування.