Для цього місто поетапно переходить на альтернативні джерела палива. У планах мерії — протягом опалювального сезону в Тернополі запустити декілька котелень на альтернативних видах палива. На першому етапі такі котельні будуть опалювати виключно об’єкти соціальної інфраструктури – лікарні, школи, дитячі садочки та адміністративні будівлі. Наразі опалювати альтернативним паливом квартири громадян забороняє закон. Однак, судячи з усього, це ненадовго. У Верховній Раді вже прийнятий у першому читанні та активно готується до розгляду у другому законопроект № 4334 щодо стимулювання виробництва тепла з альтернативних джерел енергії, який дозволятиме місцевим органам влади опалювати “альтернативою” й житлові будинки.

А Баба Яга — проти…

І все було б добре, якби проти альтернативних джерел палива не почали виступати окремі тернополяни, яких підбурюють так звані активісти. Противники будівництва котелень на альтернативних видах палива кажуть, що під час спалювання брикетів, зокрема, торф’яних, будуть виділятися тверді частинки, які осідатимуть на навколишню територію. Кілька днів тому мешканці масиву “Сонячний” у Тернополі, що на вул. 15 Квітня, №17, зібрались на збори проти будівництва котельні на твердому паливі у їхньому районі. Конструктивні аргументи представника КП “Тернопільтеплокомуненерго” залишились без уваги противників котелень.

“Про початок будівництва котельні було оголошено ще в червні 2016 року у газеті “Тернопіль вечірній”. Саме паливо зберігатиметься в бункері, а котельня матиме спеціальні очисні установки та фільтри. Проект пройшов екологічну експертизу, яка показала, що він не несе шкоди для здоров’я людей”, — зауважує начальник виробничо-технічного відділу КП “Тернопільміськтеплокомуненерго” Віталій Грубенюк. Такої ж думки екологи та інші спеціалісти.

Висновки науковців: торф у кілька разів дає менше викидів, ніж вугілля

Ось як характеризують безпечність торф’яних брикетів в Інституті відновлювальної енергетики НАН України. Зокрема, старший науковий співробітник даної установи Володимир Клюс зауважує: “Торф у кілька разів дає менше викидів, ніж вугілля. Основним недоліком вугілля є наявність сірки. При спалюванні утворюються окиси сірки, які забруднюють атмосферу. А у торфі сірки зовсім мало. Тому викиди в атмосферу після спалювання торфу значно менші.”

Науковець також наводить статистику, що найбільшими споживачами паливного торфу у світі є Фінляндія та Ірландія. В Ірландії його частка у національному енергобалансі складає понад 15 відсотків, а у Фінляндії — 11.

«Війну» замовляють газові олігархи

Виникає закономірне запитання: хто ж підбурює людей до боротьби проти котелень на альтернативних джерелах енергії? Для цього треба зрозуміти, кому вигідно, щоб Тернопіль не відмовився від дорогого російського газу, мазуту та шкідливого вугілля з окупованих територій для котелень. Якщо міська влада Тернополя реалізує свої амбітні плани і на 100 % перейде на альтернативу, то газові олігархи втратять лише в нашому місті сотні мільйонів доларів щороку, тому зрозуміло, звідки, як кажуть, ноги ростуть. Дуже показово, що одним з т.з. “активістів”, які підбурюють людей проти котелень на альтернативному паливі у Тернополі, є керівник міського осередку політичної партії “УКРОП” Андрій Цибульський. Всім відомо, що ця партія наближена до Ігоря Коломойського, який, за підрахунками експертів, контролює до 50 % ринку збуту нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів України. Він, як ніхто, зацікавлений у тому, щоб котельні палили вугілля, мазут і частково газ.

Таким чином, протести на масиві “Сонячний” проти будівництва котельні на твердому паливі – це чергова спроба зупинити процес переходу українських міст на альтернативні джерела палива. Але, як показує іноземний досвід, цей процес незворотний. Люди хочуть опалювати свої домівки дешевим, екологічно чистим та своїм паливом.

Тернопіль у цьому плані знову стає одним з передових міст України. Тут вже збудовано міні-фабрику з виробництва торф’яних брикетів з торф’яної крихти, що будуть пальним для виробництва тепла. Таким чином, місто поступово здобуватиме свою власну “енергонезалежність” від непомірних цін монополістів.

Ігор Тарнавський