Цим рішенням суд першої інстанції частково задовільнив позов Галини Г. та Михайла Г. щодо відшкодування моральної шкоди, завданої їм смертю сина, та стягнув із засуджених: Сергія Т. – по 700 тис. грн компенсації моральної шкоди кожному з батьків, та з Володимира Б. – по 250 тис. грн. Також засуджених зобов’язано відшкодувати батькам по 5 тис. грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідачі оскаржили його у суді апеляційної інстанції. Так, Сергій Т. у своїй апеляційній скарзі просив зменшити розмір моральної шкоди до 100 тис. грн кожному з батьків, оскільки вважає визначений судом розмір компенсації значно завищеним і таким, що лише погіршить його матеріальне становище, яке й так є скрутним. Крім того, просив зважити на вік його батьків, які є немолодими, а після відбуття ним покарання він як єдина дитина в сім’ї зобов’язаний їм допомагати, у тому числі матеріально.

Володимир Б. просив відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказав, що він не мав умислу заподіяти смерть Віталію Г., а тому його вини у смерті юнака немає.

Як встановлено судом, вироком Тернопільського міськрайонного суду від 11 лютого 2020 року Володимира Б. визнано винним за ч.1 ст. 129, ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК; Сергія Т. – ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 296 КК України та засуджено відповідно до 7 років і 10 років позбавлення волі.

Відповідно до вироку суду, в ніч на 30 червня 2018 року Сергій Т. та Володимир Б., перебуваючи поблизу нічного клубу «Алюр» у Тернополі, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї, з хуліганських спонукань побили 20-річного Віталія Г. та двох його друзів. Внаслідок отриманою важкої травми юнак невдовзі помер у лікарні.

Ухвалами Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2020 року та Верховного Суду від 3 листопада 2020 року вирок залишено без змін.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, заслухавши доповідь судді, думку позивачів та їх адвоката, доводи представників відповідачів, перевіривши матеріали справи в межах поданих апеляційних скарг, дійшла висновку, що суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення і підстав для його скасування немає.

Так, визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції правильно врахував характер вчиненого кримінального правопорушення та ступінь вини кожного із відповідачів у спричинених тілесних ушкоджень сину позивачів. А саме, ініціатором та активним учасником в процесі скоєння злочину був Володимир Б.

Колегія вказала на голослівність тверджень Володимира Б. стосовно відсутності результатів психологічної експертизи позивачів як доказу обрахунку завданих моральних страждань, оскільки вбивство дитини неминуче завдає моральних страждань близьким родичам, що ґрунтується на загальних людських засадах і не потребує доведення жодними додатковими доказами. Завданий біль не можна виміряти будь-якими мірками, компенсація моральної шкоди не може бути адекватною стражданням, які батьки зазнали внаслідок смерті сини з вини інших людей, а тому будь-який її розмір має суто умовний вираз.

Враховуючи наведене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги Сергій Т. та Володимир Б. залишила без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.