Аномальна зима без снігу, посуха й пилові бурі, а услід за ними – лісові пожежі. Нинішній рік став справжнім передвісником глобальної зміни клімату для України.

Чого нам чекати від природи далі та як усе це вплине на економіку країни? Експерти прогнозують підвищення цін на хліб, картоплю та овочі вже цьогоріч. Але на цьому біди можуть не закінчитися.

Еколог Олександр Соколенко вважає, що причини нинішніх бур – аномально тепла зима й посуха. “Зима без снігу, в березні дощів узагалі не було, у квітні без краплі дощу залишилися північ та північний захід країни. Ліси та поля висихають, ґрунт перетворюється на пил. А ураганний вітер усе це розносить і здіймає в повітря, формуючи пилові хмари” , – каже Соколенко для OBOZREVATEL.

На думку еколога, вже з’являються локальні пустелі. “У Чернігівській області, під Ніжином, земля перетворилася на сухий пісок. У цьому винні й фермери, орендарі земель. Вони тут орали, вирощували рослини, які сильно збіднюють ґрунт (соняшник, ріпак), а коли той втратив родючість, просто все покинули. Від землі залишилися тільки мінеральні складники. І цей пісок розноситься по окрузі”, – пояснює він.

Викладач Київського національного університету Сергій Сніжко опублікував фото із супутника – вид земної поверхні в пустелях американського штату Аризона та на Чернігівщині. На обох знімках земля пересушена й потріскалася. “Різниця, як бачимо, незначна. В умовах посухи неправильне оброблення ґрунтів, культивування монокультур, знищення рослин, що укріплюють ґрунти, знищення лісосмуг призводять до пилових бур, які знищують верхній родючий шар, стають причиною низького врожаю”.

“Якщо так далі піде, то потрібно переглядати локації для вирощування пшениці та інших культур. Доведеться зміщуватися на північ. Це стосується і дерев. У Поліссі, наприклад, гине сосна”, – каже Соколенко.

За словами синоптика Харківського гідрометцентру Ігоря Кибальчича, через зміни клімату на півдні України можуть з’явитися пустелі. Під загрозою три області: Миколаївська, Одеська та Херсонська.

Завідувачка відділення кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів Інституту гідрометеорології Вазіра Мартазінова попереджає – ті погодні умови, які спостерігаємо зараз, будуть в Україні упродовж найближчого десятиліття. Засухи, штормові вітри, різке коливання температур.

“Протягом найближчих 10 років ми не зрушимо із цієї точки, поліпшення не буде”, – стверджує вона.

За її словами, на клімат зараз впливають два великі чинники.

“Перший. Зараз над територією України проходить так звана тепла смуга. Вона тягнеться від самого Криму уздовж Дніпра й за межі нашої країни, до Архангельська. Як пояснили нам геологи, смуга лежить на давньоруському розломі. І бере тепло не з атмосфери, а з надр землі. Вона прив’язана до місця і є стійкою, а на території, де вона розташована, буде посуха”, – пояснює OBOZREVATEL Мартазінова.

Ця смуга – немов гора: вона не пускає до нас вологі маси, що йдуть із заходу, з Атлантики. Уздовж неї і з одного боку, і з іншого скупчуються повітряні маси з контрастними температурами, утворюючи фронти. І коли раптом смуга перестає видавати тепло, фронти зустрічаються й на території України утворюються шторми.

“Цей процес визначає наше майбутнє щодо клімату. Території уздовж Дніпра будуть висушуватися”, – підкреслює експертка.

Другий фактор – атмосферна циркуляція. За словами кліматологині, вона різко відрізняється від того, що було в середині минулого століття.

“Циркуляція стає більш загостреною, чого раніше не було. Вона тримає всі процеси біля поверхні землі. Відбуваються різкі перепади температур протягом одного місяця. Тиждень холоду, тиждень тепла. Раніше перепади були плавнішими, розмитішими. Вся ця нестійкість приходить із верхніх шарів атмосфери”, – пояснює Мартазінова.

Утім, холодні зими нікуди від нас не поділися. Вони будуть, хоч і нечасто.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що цього року на нас чекає неврожай, а водночас – підвищення цін на хліб та картоплю.

“Уже сьогодні є чітке розуміння того, що через погодні умови цей рік буде неврожайним. Ми матимемо спекотне й посушливе літо. За попередніми оцінками, урожай зернових буде на 18% нижчим, ніж торік, приблизно 60 млн тонн. Хліб подорожчає у зв’язку з підвищенням цін на зерно”, – говорить OBOZREVATEL Пендзин.

Крім того, на урожай овочів, особливо картоплі, вплинув карантин. “Ми не посадили овочів борщового набору. 98% картоплі у нас в країні виробляють самі українці. Але якщо сільські мешканці змогли посадити свої городи, то містянам не вдалося дістатися до своїх дачних ділянок через карантин і відсутність транспорту. Тому цьогоріч картоплі буде менше, а ціна на неї зросте”, – стверджує економіст.

На думку Пендзина, поточного року ціна на продукти збільшиться на 10-15%. “Це попередні оцінки, тому що весняно-польові роботи ще не закінчені. Хоча світові ціни на продовольство падають, бо різко скоротився попит з боку бізнесу: не працюють кафе, ресторани, бари, фаст-фуди. На світових ринках цукор і рослинна олія подешевшали на 12%. Але ООН б’є на сполох: цьогоріч більше людей голодуватиме. Адже рік неврожайний, важкі погодні умови та через карантин багато країн не встигло повністю все посіяти. Тому ціна на продовольство піде вгору”, – пояснює Пендзин.