Здирство посеред білого дня
Для багатьох українців такий “подарунок” від уряду стане непідйомним фінансовим тягарем. Не допоможе навіть широко розрекламована “урядова знижка” на електроенергію, яка насправді є маніпуляцією. Цьому є дві причини:
— По-перше, вартість електроенергії складає лише 10% від комунальних платежів. Натомість 90% вартості комуналки припадає на тепло і гарячу воду, вартість яких через ціну газу напряму контролюють НКРЕКП та “Нафтогаз”.
— По-друге, торік уряд підвищив ціну на електроенергію за перші 100 Квт/год. майже у 2 рази. Тому з урахуванням «урядової знижки» на електроенергію українці заплатять в середньому на 5-7 % більше. Так, минулого року 250 Квт електроенергії для українських родин коштувало на 20 грн. менше, ніж коштуватиме цього року після так званої “знижки”.
— По-третє, як зазначають експерти, комунальні підприємства змушені платити за вищим тарифом. Станом на серпень ц. р. вартість електроенергії на гуртовому ринку була вища від тієї, яку ми платимо в домівках, приблизно на 16 %. Цю “комерційну електроенергію” змушені сплачувати комунальники, коли надають послуги населенню.
Хто стоїть за підвищенням тарифів?
Як відомо, тариф на гарячу воду і тепло контролює центральна влада через НКРЕКП і “Нафтогаз”, які напряму формують ціну на газ, — основної складової виробника тепла. Тариф на тепло та воду на 80 % складається з вартості газу і лише 5 % у ньому займає електроенергія. Решта припадає на обслуговування: зарплати працівників, поточні ремонти, запчастини тощо.
Таким чином, 85 % вартості складових тарифу на тепло контролюється на державному рівні. Якщо ж врахувати, що такі складові тарифу, як оплата праці, податки, також залежать від уряду, то тариф фактично повністю залежить від дій парламенту і уряду. Громада практично не має жодного впливу на формування тарифу на тепло та гарячу воду, які і надалі контролюються з Києва.
Прикриваючись маніпуляціями в інформаційному просторі і активно використовуючи ЗМІ, що контролюються олігархами, які є власниками більшості компаній — постачальників газу та електроенергії, уряд планово провокує підвищення тарифів і намагається перекласти відповідальність на місцеві громади.
Як можна врятувати ситуацію?
Попри складні умови, місцеві тепловики роблять все можливе, щоб вберегти свої міста від холодної зими. Громади викручуються, як можуть, виділяючи кошти з місцевих бюджетів, щоб компенсувати високу ціну газу у тарифі. Зокрема, Тернопіль додатково виділив 20 млн. грн. на фінансування комунальних теплокомуненерго. Інакше довелося б відключати гарячу воду.
Реальним виходом з ситуації було б забезпечення комунальних підприємств і населення газом українського видобутку. Адже цей газ у 5 разів дешевший за той, яким торгують на міжнародних майданчиках. Нині вартість газу українського видобутку складає близько 2,5-3 грн. за кубометр, а, як гласить Конституція України, усі надра, в тому числі і газ, належать українському народу.
Однак ані уряд, ані парламент не поспішають давати своєму народові його ж власність. Навпаки, уряд активно “заробляє” на підвищенні тарифів.
Левову частку вартості газу українського видобутку складає рента за користування надр. Вона надходить до державного бюджету. Таким чином, замість проведення реформ, покращання бізнес-клімату, уряд покриває свої дефіцити за рахунок використання надр і підвищення тарифів.
Мільйонні премії за… збитки!
У той же час чиновники “Нафтогазу” та уряду розповідають про “ринок” замість того, щоб робити ефективною роботу свого підприємства. Зокрема, у квітні “Нафтогаз” зазнав 17 млрд. збитків. Минулого року “Нафтогаз” мав збитків на суму 75 млрд. грн. Причому, незважаючи на таку кричущу безгосподарність, керівники підприємства отримали торік премій на суму 610 млн. грн., а цього ж року, вже після підтверджених збитків у квітні, чиновники “Нафтогазу” авансом отримали ще 130 млн. грн. премії.
Варто зазначити, Президент України Володимир Зеленський настійливо вимагає розібратися у цій ситуації. Однак, як кажуть, віз і нині там. Уряд і надалі допомагає наживатися олігархам і монополістам за рахунок простих українців.
Джерело: НОВА Тернопільська газета