Бліндажі, пейзажі, побут бійців, викладене набоями зворушливе «Мам, усе добре» — це фотовиставка “Працюємо, щоб мати вільний час, воюємо, щоб жити мирно». Відкрилася вона у понеділок, 27 серпня, у ресторації «Мамонт».

Загалом майже чотири десятки світлин, зроблених тими, хто нині вигризає українську землю від терористів. Прожити хоча б частинку їхнього життя та емоцій можна, відвідавши виставку — триватиме вона до 30 серпня. «Далі, — розповідає один з її організаторів, громадський активіст Олексій Станько, — планувалося, що світлини помандрують до Львова. Проте наразі нашою виставкою зацікавилися навчальні заклади Тернополя, тому, можливо, вона ще поїздить школами міста.

Разом із побратимами-АТОвцями ми організували цю виставку фактично спонтанно, переглядаючи світлини, зроблені ними там, на передовій. Навмисно не брали «агресивних» кадрів із жахіттями війни, наповнивши натомість виставку світлинами, де якомога більше життя, відвойованого у смерті. Бо ж — «воюємо, щоб жити мирно»…

Модератором проекту є боєць 18-го окремого мото-піхотного батальйону Юрій Парило. Захищаючи Україну, хлопець отримав осколкове поранення, проте навіть з групою інвалідності дослужив до закінчення контракту. Реабілітація тих, хто повернувся з війни, — ще одна важлива тема, про яку ми хотіли б нагадати усім. Вони повертаються із зони АТО і зустрічаються із суворою реальністю у тилу. Для них ще незвично прокидатися вранці й чути за вікном спів птахів, а не вибухи снарядів. У багатьох не вистачає сил витримати ще одну війну — війну із бюрократичною машиною, людською байдужістю, нерозумінням оточуючих… Чи можемо щось зробити для них ми? Найперше — не ранити ветеранів своєю байдужістю. І навчитися гідно зустрічати з війни не лише загиблих, а й живих героїв…