Сучасні діти – гаджетолюби ще ті. Вони своїми крихітними пальчиками клацають по сенсорному екрані  так вміло, наче народилися зі смартфоном у руках. Є усі передумови для того, аби через ранній доступ до гаджетів ці діти значно швидше за попередні покоління навчилися читати. Педагоги та вчені називають таких дітей «альфами» і переконують – ці розумники народилися в час, коли «балом править» інтернет. Тому сприймають  його не як щось дивовижне, а цілком звичне.

Які вони – діти-альфа?

Чіткого поділу, тобто кордонів, коли можуть народитися діти-альфа, немає. Хоч, початком народження нового покоління називають 2012 рік, це не означає, що усі діти, народжені з того часу і донині,  – «альфи». Але педагоги помічають, що більшість з них відрізняється з-поміж інших дітей своєю поведінкою, тому й підхід до виховання потрібен особливий.

— Застосовувати покарання при вихованні таких дітей, навіть якщо вони погано себе поводять, не можна, – каже методист з початкової освіти Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу Надія Гордіюк.

За її словами, будь-які обмеження роблять дитину-альфа ще більше неслухняною. І навіть якщо завдяки покаранню, малеча таки виконає усе, про що просять батьки, у глибині душі вона відчуватиме занепокоєння, страх чи агресію. Вся складність для батьків у тому, що ці емоції проявляться тоді, коли мама і тато найменше цього чекатимуть.

Не треба відправляти дитину у куток, або навмисне ігнорувати її, а також висміювати чи сварити за зроблені помилки. Діти-альфа дуже бояться, що їх не зрозуміють. Вони хочуть відчувати себе у безпеці і бути впевненими, що дорослі їх люблять. «Альфі» потрібна підтримка дорослого, до якого в неї сформувалася прив’язаність. Найчастіше такою людиною є  мама, рідше – тато.

— Щоб стати «надійним тилом» для малечі, треба сприймати її емоції. Тому не забороняйте своїм діткам плакати! – закликає батьків пані Надія.

Надія Мирославівна також зазначає, що найбільша помилка батьків у вихованні дитини-альфа – бажання підлаштувати  дитинча під якісь  (досить часто вигадані) стандарти. Звичайно, усі батьки хочуть, аби їхня дитина була найкращою, але  очікувати, що донька чи син у три роки читатиме, а у п’ять знатиме усі столиці світу напам’ять, не варто.

«Альфи» достатньо вперті. Цих малят важко змусити робити те, що вони не хочуть. Вони часто поводяться нестандартно і дуже допитливі. Ці дітки  ще з дитинства вірять, що здатні змінити світ. Втім, ще не усвідомлюючи цього, вже його змінюють.

Цьогоріч найстарші «альфи» уже йтимуть до школи. Тому у навчальних закладах намагаються створити таке середовище, у якому  цим «руйнівникам системи» буде комфортно і де вони зможуть вповні проявити свої здібності. Тож українська школа перебуває на порозі реформ, а нова навчальна програма все далі віддаляється від старого зразка.

Що чекатиме на «альф» у школі?

За словами Надії Гордіюк, Міністерство освіти уже затвердило дві навчальні програми для «першачків» і другокласників. Те, за якою з них відбуватиметься навчання, залежить від вибору  педагогічної ради школи. Тобто кожен навчальний заклад таку програму обиратиме самостійно.

Проте усі діти, які цьогоріч йтимуть у перший клас, навчатимуться уже не одинадцять, а дванадцять років. Термін навчання у початковій школі залишається незмінним – 4 роки.

– Те, чи дитині буде цікаво у школі, залежатиме від вчителя. Тобто від того, чи зможе педагог заохотити дитину до навчання, – акцентує Надія Мирославівна.

Як розповідає педагог, завдання школи нового зразка –  зробити усе для того, аби не відбити бажання вчитися.  Тепер не так важливо, щоб дитина все «зазубрювала», головне, щоб навчатися їй було цікаво. Тому навчання відбуватиметься через гру. У 1-2 класах оцінок не ставитимуть, а кількість домашнього завдання буде обмеженою. Адже цей період для дитини й так дуже складний, бо малеча має звикнути до змін, які сталися у її житті.