Революція Гідності пробудила в українців, окрім патріотичних почуттів, ще й релігійну свідомість. Немислиме раніше явище виходу парафій із УПЦ (МП) та переходу в інші конфесії стало реальним. За останніх три роки на Тернопільщині від церкви, підпорядкованої Росії, відійшли понад десять громад, на черзі — ще не один десяток. Наші краяни не хочуть бути під духовною окупацією церкви, яка за своєю суттю є антиукраїнською.

Як конкретніше відбувається цей процес? Чи не найкраще знають про це громадські активісти, до яких віряни часто звертаються за допомогою в боротьбі з ФСБшниками в рясах. Один із них — голова центрального штабу НВР “Правий сектор” Василь Лабайчук (на фото). Його “НОВА…” і попросила розповісти про перебіг процесу очищення віри в Україні і на теренах нашого краю.

Досі моляться за… українофоба Кіріла?!      

— Московський патріархат діє хитро: у 1990 році було зареєстровано структуру під назвою Українська православна церква без приставки МП. У статуті, щоправда, вказано, що церква є частиною РПЦ, але хіба віряни мають доступ до документів? — каже Василь Лабайчук. — Після потрясінь у нашій країні люди почали критичніше мислити і зрозуміли, що УПЦ (МП) належить до РПЦ, що їхній патріарх Кіріл — рафінований ненависник України, а за нього досі моляться в українських храмах, тому вирішили змінити ситуацію. Певний спротив громад був і раніше, але тоді людей залякували “спеціально обучєниє люді” з ФСБ, які таїлися в Почаївській лаврі і цілком імовірно, що й нині там перебувають. Після Майдану “Правий сектор” прийняв рішення не тільки воювати проти окупантів на Сході України, а й відстоювати українську церкву. Ми не боремося проти МП, а виступаємо за створення в Україні Єдиної помісної церкви, допомагаємо громадам, які бажають вийти з МП. Наша діяльність зосереджена переважно в Тернопільській та Рівненській областях. На Сході та Півдні України допомагаємо українським церквам отримати земельні ділянки під будівництво храмів, адже тамтешня влада здебільшого прихильна до МП. Наразі ми допомогли трьом громадам на Одещині, у смт. Козелець, що на Чернігівщині, долучилися до боротьби за передачу в користування КП храму Вознесіння. Нині відстоюємо також перехід громад до УПЦ КП на Сумщині та Донеччині.

На Тернопіллі до УПЦ (МП) належать близько 70 парафій

— Наразі понад десять церковних громад Тернопільщини перейшли з УПЦ (МП) до УПЦ КП, окремі віряни також переходять в УГКЦ. У нашій області на папері близько сотні громад МП, із них приблизно 70 діючих. Віряни самі виявляють ініціативу переходу в інші конфесії, і це незворотній процес, — наголошує активіст. — Хоча є села, як скажімо, Залісці Збаразького району, де московська церква глибоко вкоренилася. У Залісцях практично у кожній сім’ї є піп, або, точніше, батюшка МП, тому очікувати там швидких змін не варто. Нещодавно хтось написав на зупинці у Залісцях “Слава Росии!”, чим збунтував місцевих.

Відразу після Майдану першою в області заявила про свій вихід із МП громада села Бутин Збаразького району. Проросійські сили намагалися діяти старими методами. На “розбірки” приїжджали “тітушки”, яких згодом наші активісти бачили у спортзалах у Тернополі. Загалом під час переходу громад ми бачили різне: бабусь-вірянок з електрошокерами, попів, що кидалися на поліцію та активістів. Друге село, яке вийшло з “лона” МП, — Башуки Кременецького району. Там усе відбулося швидко, оскільки жодна конфесія не мала документів на храм. Отож, громада, прийнявши рішення про перехід в УПЦ КП, за тиждень-другий зайшла до храму. Це — єдине село, де громада в повному складі перейшла до УПЦ КП. На захист МП у Башуки приїжджали десятки автобусів із “паломниками”. Всі факти стверджують, що це було організовано їх Тернопільською єпархією. “Паломники” працювали на інформаційну картинку з метою показати, що нібито у селі велика громада МП. Відео та фото з події миттю потрапили на російські телеканали, на сепаратистський ресурс “Спілка православних журналістів України”.

У селі Куликів того ж Кременецького району громада відстояла своє право належати до української церкви за одне зібрання. Подякували священику МП, він забрав свої речі, нахамив і поїхав. У той же період МП залишили громади сіл Лішня Кременецького району, Вовківці та Новостав Шумського району. У селі Колосова Кременецького району — досить лагідна громада, тому перехід до УПЦ КП відбувався лише через суди — від першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду.

Про конфлікт у Катеринівці Чуркін говорив на… засіданні ООН

— Найгостріше конфесійне протистояння відбулося у селі Катеринівка Кременецького району. Майже чотири місяці наші активісти щонеділі їздили до села, щоб підтримати громаду, — згадує Василь Лабайчук. — Тамтешній піп поводився, як гопник. Закінчилося протистояння бійкою, яку бачили не тільки вся Україна, а й півсвіту: представник Росії Чуркін транслював ці відеокадри на засіданні ООН, акцентуючи, що в Україні відбувається “гонєніє православних крістіан”. Насправді частина громади села оформила документи на перехід до КП, інша — хотіла залишитися в МП, тому ТОДА видала розпорядження про почергове користування храмом. Однак парафіяни МП не впускали іншу конфесію до храму. Маючи дозвіл на служіння, громада УПЦ КП зняла вікно, увійшла до храму і почала відправляти літургію. Це було на свято Різдва Богородиці. У відповідь МП почав звозити “паломників” (близько двох сотень), які напали на міліціонерів, тому правоохоронці змушені були вжити жорстких заходів: зачитали рішення про почергове Богослужіння, дали час, щоб “московити” покинути подвір’я храму, а оскільки конфлікт тривав, то територію зачистили. Після інциденту в Катеринівці церква МП зрозуміла, що програла, і її парафіяни залили фундамент під новий храм. Це їхнє право, хоча у тій громаді залишилося лише кілька бабусь і вони могли б безперешкодно почергово відвідувати існуючий храм.

Почаївська лавра має стати відкритою для всіх вірян-християн

— Цьогоріч до УПЦ КП перейшла колишня громада УПЦ МП села Котюжини Збаразького району. У храмі відбуваються Богослужіння, парафію відвідав владика Нестор, — продовжує розповідь Василь Лабайчук. — Відбулися конфесійні зміни й у селі Кинахівці, що межує із селом Бутин, котре першим перейшло до української церкви. Громада Кинахівців почала ходити на Богослужіння до Бутина, натомість місцевий батюшка почав погрожувати людям… пеклом. Обурена громада вирішила перереєструвати документи, а московський священик у відповідь на гроші з церковної каси найняв охоронну фірму з Києва. Нині десять охоронців цілодобово пильнують храм нібито від… “Правого сектора”. Вони зубами готові триматися, щоб тільки не допустити переходу парафії до КП.

Досі тривають суди щодо передачі церкви у селі Кути Шумського району. Щодо Почаївської лаври, то в майбутньому ця велична святиня, яка, до речі, не заснована і не побудована МП, повинна бути відкритою для використання в релігійних цілях для всіх християнських конфесій. МП закидає, що нині в Україні нібито УПЦ КП захоплює їхні храми, на що київський Патріарх Філарет мудро відповідає, що насправді відбувається боротьба тільки між парафіянами самої МП.  Кінець МП настане, і то дуже скоро. Звісно, конфесія як така не зникне, бо в Україні проживає чимало росіян, але отримає інший юридичний статус і буде складовою частиною РПЦ за кордоном.

Найбільш безглуздий крок МП — поданий нещодавно позов до українського суду щодо дозволу реєструвати статути за російським законодавством. Вони хочуть, аби розпорядниками церковного майна стали єпархії, а не громади. Але навіть наші корумповані суди не приймуть такого рішення, бо воно — антиконституційне. Україна нині балансує на дуже тонкій грані, тому треба діяти рішуче, зокрема, й у релігійній площині.