Зокрема, в указі президента Порошенка повідомлялося, що орденом Свободи нагороджено народного депутата першого скликання Володимира Колінця та одного з перших рухівців Василя Квасновського. Однак буквально наступного дня в Адміністрації президента України раптово “передумали” і повідомили про… помилку. Мовляв, до Дня Соборності був оприлюднений “чорновий” список нагороджених, тобто з “технічною помилкою”, а тому оприлюднюється правильний. У тому “правильному”, або “уточненому” списку Василя Квасновського вже не виявилося…

А невдовзі з’ясувалася справжня причина такого “уточнення” — звернення до президента Порошенка головного рабина України і Києва Моше-Реувена Асмана. Ще раніше його до глибини душі обурили опубліковані опуси Василя Квасновського, у яких, на його думку, “проповідуються ідеї антисемітизму та ксенофобії”, а тому він попросив президента “переглянути наказ про нагородження”. Порошенко, чиє, до слова, прізвище по батьківській лінії Вальцман, це негайно й зробив.

Паралельно на адресу Василя Квасновського, як у нас водиться, вилили тонни бруду так звані представники громадськості та блогери. Яких тільки “епітетів” не отримав від них Василь Петрович: від “посібника Геббельса” до “печерного антисеміта”. “Доброзичливці” навіть підрахували, що на 162 сторінках своєї книжки “Підступи близнюків сіонізму та комунізму” він 1188 разів (!) вжив слово “жид” (хоча за козацької України і аж до “золотого вересня” 1939-го це слово в Україні було загальновживаним і вважається літературною нормою), вказавши при цьому на  “єврейське коріння” самого Порошенка. Ймовірно, останнє і спрацювало, як безвідмовний бумеранг…