І, мабуть, ні у кого нема сумнівів, хто саме хоче прихопити прибутковий енергоринок країни, —  «наш» ненаситний бізнесмен-президент Петро Порошенко. Саме тому уряд поспіхом взявся форсувати приватизацію об’єктів державної власності, зокрема й ласих обленерго. Щоб цей процес відбувався максимально «по-новому», почали змінювати нинішніх керівників. Під таке «очищення», схоже, потрапив і директор ВАТ «Тернопільобленерго» Ігор Юхимець. Два місяці тому його звільнили із займаної посади. 8 вересня Фонд держмайна України оголосив конкурс на заміщення вакантної посади голови правління. Конкурс нібито відбувся, але, очевидно, через підкилимні ігри не було визначено переможця, тому згодом відбудеться повторний відбір претендентів. А тим часом Ігор Юхимець подав позов до суду про поновлення на роботі…

В Україні вже третій рік війна, прості громадяни доходять до крайнього зубожіння, а на Банковій у Києві безсоромно прихоплюють залишки державної власності, щоб нахабно довести країну до банкрутства. Дуже точно нинішню ситуацію оцінив позафракційний нардеп Андрій Іллєнко: «Під час війни проводити приватизацію — це все одно, що продавати квартири в палаючому будинку. Ми розуміємо, що нині реальну вартість визначити неможливо, тому це очевидна спроба скупити олігархами їх за безцінь…».

Судіть самі: за українську енергетику ФДМУ нині просить всього 300 млн. дол. Це, для прикладу, як вартість лондонської квартири Рината Ахметова. За цю смішну ціну на продаж виставляють по 70% акцій «Миколаївобленерго» і «Харківобленерго», 71% «Черкасиобленерго», 60% «Запоріжжяобленерго», 51% «Тернопільобленерго» та 70% «Хмельницькобленерго». Отож, на владних верхах нині триває жорстока війна за збагачення, а війна на Сході України для них — чудова ширма заховатися від простого народу.

Стосовно «Тернопільобленерго», то, як відомо, 50,99% акцій товариства належать державі в особі Фонду держмайна, 24,99% та 15,1% акцій володіють кіпрські компанії «Bikontia Enterprises» і «Larva Investments» (офшори Костянтина Григоришина та Ігоря Коломойського), решту кілька відсотків — у «дрібних» руках. До речі, останніми днями у своїй декларації про доходи дніпровський міський голова Борис Філатов «засвітив» 100 акцій у ВАТ «Тернопільобленерго». Проте, олігархи, які мають частки в «Тернопільобленерго», далекі від сподівань на прозорі торги у ході приватизації. Річ у тім, що всі ключові державні обленерго нині контролюють брати Григорій та Ігор Суркіси, яких уже майже не відокремлюють від команди Петра Порошенка. Власне, «динамівці» наразі зосереджені на підготовці державних енергокомпаній до приватизації. Є інформація, що особисто Суркісів нібито цікавить саме викуп держчасток у «Тернопільобленерго» і «Запоріжжяобленерго». Решта енергокомпаній можуть перейти під корпоративний контроль їх нинішніх ситуативних партнерів — групи Петра Порошенка, представленої на енергоринку «сірим кардиналом» Ігорем Кононенком та керуючим директором ICU Макаром Пасенюком. Останніх у своїх колах навіть жартома називають «президентськими енергетиками».

Утім, передбачити хід комбінацій і розв’язку непросто, до того ж відомо, що апетит пробуджується під час їди, а жадібність у Петра Олексійовича безмежна до патології. Та вже сьогодні зрозуміло, що такого відвертого «дерибану» державного майна, яке нині точиться за зачиненими дверима між президентом і олігархами, не було навіть за «папєрєдніков». Отож, якщо наші депутати не вплинуть на заплановану ганебну приватизацію шести останніх обленерго в Україні, де контрольні пакети ще належать державі, то скоро кожна лампочка у наших оселях годуватиме «голодну» сім’ю Порошенка.

Софія Громницька