Судять підозрюваного в організації вбивства Олександра Закутнього, двох виконавців Максима Кондратенка і Олексія Цимбалюка, а також пособника Станіслава Бабенка. У своєму виступі прокурор Леонід Бучковський обґрунтував вину чотирьох підсудних і просив суд обрати їм міру покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Виступила в суді й вдова вбитого активіста Наталія Ващенко. Увесь процес вона сильно трималася, попри те, що це вже повторне слухання справи в суді першої інстанції, що їй довелося вкотре слухати подробиці вбивства, щоразу згадувати той страшний день 26 травня 2016-го року.

2 квітня 2018-го року Зборівський районний суд засудив Олександра Закутнього на 14 років позбавлення волі, Максима Кондратенка — теж на 14, Олексія Цимбалюка — на 13, а Станіслава Бабенка — на 4. Проте Апеляційний суд Тернопільської області скасував вирок і повернув на новий розгляд.

Під час нинішніх дебатів Наталія Ващенко просила колегію суддів покарати обвинувачуваних у вбивстві її чоловіка на довічне ув’язнення.

— Сподіваюся, це вже останні дебати у цій справі, — сказала пані Наталя. — Судовий процес, який затягнувся більше, як на півтора року, напевне, виснажив нас усіх. Для мене ця епопея триває вже понад 3,5 роки. Загалом по цій справі відбулося понад 80 судових засідань. Саме стільки разів мені довелося бачити нелюдів, які жорстоко вбили мого чоловіка. Щоразу вислуховувати їхню брехню. За цей час я не почула від них ані крапці щирого каяття. У них нема ні страху, ні поваги до закону, до суду, навіть до Бога. Авторитет один — Закутній. Вислухавши так звані покази учасників злочину, можна зробити висновок: вигороджують Закутнього. Хоча на початку слідства всі дружнього його здали. Абсурдною виглядає версія Закутнього про те, що вони приїхали до Тернополя, щоб налагодити закупівлю автомобілів. По-перше, на той час «євроблях» ще не було на ринку. По-друге, якщо промоніторити авторинок України, то ціни на Заході набагато вищі, ніж на Сході чи Півдні. Але звідки їм про це знати… Усе своє свідоме життя вони — у тюрмах. Ніколи не мали водійських посвідчень, тим більше власних автомобілів. Сума грошей, яку вказує Закутній, не відповідала їхнім витратам. Дорога з Кривого Рогу до Тернополя і назад, оренда двох квартир в обласному центрі, оренда Chevrolet, витрати на проживання чотирьох осіб, купівля ноутбука, трекерів, тонування скла, поїздки по всій Західній Україні… А потім ще на решту купити два автомобілі, оплатити за роботу «помічникам», і ще передати гроші своїм бідолашним дружинам. Дивним видається пошук Закутнім квартири на тривалий період, але це вже інша справа…
Якщо згадати покази свідків, то чітко підтверджується факт стеження за моїм чоловіком. До того ж це підтвердив сам Віталій Ващенко, дослідивши номер їхнього автомобіля, про що зробив запис незадовго до своєї смерті. Обвинувачені стверджують про конфлікт із моїм чоловіком на місці, де вони припаркували своє авто. На відео видно, що це магазин «Роксолана». За словами підсудних, мій чоловік привіз туди морозиво. Але з цією торговою точкою ми ніколи не працювали. Цей факт не такий важливий для справи, але свідчить, що їхні покази — абсолютна брехня. Ворота нашого подвір’я були зачинені на замок, бо чоловік залишив там автомобіль. Підсудні проникли на приватну територію як злочинці! Нишпорили нашим подвір’ям, відкрили морозильну камеру в автомобілі, їли морозиво…
Опис тілесних ушкоджень на тілі мого чоловіка ледве помістився на трьох аркушах формату А4. Експерт зазначає: «Характер спричинення тілесних ушкоджень, їх чисельність та локалізація на різних ділянках і прилеглих ділянках тіла вказують на багаторазову, значною за силою дію травмуючих предметів, знарядь. Разом із тим варто відзначити характерну повторюваність та паралельність ушкоджень в їх окремих групах на задній поверхні тіла, а саме — на голові, спині та нижніх кінцівках. Така згрупованість та повторюваність, їх знаходження на окремих обмежених ділянках тіла вказує на відносно стале взаєморозташування потерпілого та особи, яка наносила йому удари, що зазвичай спостерігається в безпорадному стані потерпілого чи взагалі його фіксованому положенні, або ж нанесенні ушкоджень в різні ділянки тіла групою осіб упродовж короткого проміжку часу». То про яку бійку, як стверджують підсудні, може йти мова?! Ці нелюди жорстоко вбили мого чоловіка. За гроші виконали наказ Закутнього. У своїх показах Закутній сам заявив: «Я сказав, щоб надавали йому (Віталію Ващенку, — авт.) по губах…» Свою кримінальну біографію підсудні починали зі злодійства, а дійшли до вбивства… Вірю, що суд дасть належну оцінку цьому злочину і винесе законний справедливий вирок.
Я ніколи не зможу пробачити смерть мого чоловіка, батька моїх синів. У момент, коли перестало битися серце мого чоловіка, я думала про одне — як маю сказати про це моїм дітям. Віталій був дуже хорошим татом, у нього із синами були дуже теплі стосунки. Ці нелюди розтрощили наше життя. Нема сім’ї, залишилася пустка, яку вже чотири роки не можливо нічим і ніким заповнити… Прошу шановний суд засудити вбивць мого чоловіка і організатора злочину до довічного ув’язнення».
На наступному засіданні, 24 червня, виступлять підсудні та їхні захисники.