3 серпня на 86-ому році життя відійшов у засвіти актор Тернопільського академічного українського драматичного театру ім. Т. Г.Шевченка Михайло Безпалько. Легендарного актора, який виконав сотні ролей, любили глядачі, із ним шанобливо віталися перехожі. Михайло Антонович став рекордсменом України за кількістю зіграних ролей Діда Мороза. А в 2020-ому році став головним Миколаєм України на відкритті ялинки в столиці.
«Перестало битися серце провідного актора, легенди, корифея нашого театру, незмінного Миколая, педагога, доброчесної людини — Безпалька Михайла Антоновича… Колектив театру висловлює щире співчуття родині та близьким, схиляє голову в скорботі й молиться про Царство Небесне для душі Михайла Антоновича, — висловили слова пошани на сторінці Тернопільського академічного українського драматичного театру ім. Т. Г.Шевченка. — Ще 6 червня ми разом святкували його 85-річний ювілей, а нині страшна новина приголомшила… Спочивайте з Богом, Михайле Антоновичу! Ви у наших серцях назавжди залишитеся усміхненим, великим життєлюбом, оптимістом, великим актором із великим серцем…»

«Не стало Михайла Безпалька… В арсеналі актора — сотні різнопланових ролей. Він так і не отримав звання, але став рекордсменом України, адже 67 років із своїх 85-ти виконував роль Діда Мороза, а 30 — Миколая. Він перший, хто наголосив: між цими образами — принципова різниця. Перш ніж працювати з дітьми Миколаєм, Михайло Антонович проконсультувався зі священником, той пояснив, що доречно використовувати у цій ролі, а що — не дуже, — розповіла журналістка Наталія Андрушко. — Костюми шив сам. Дбайливо підбирав тканину, фурнітуру, кожен камінчик у головному уборі Миколая ретельно продуманий. До новорічних і різдвяних свят актор готувався цілий рік і не втомлювався удосконалювати образи. У театрі його називали «генеральним» Миколаєм. У 2014-ому на Михайла Безпалька чекав сюрприз — отримав сертифікат про те, що потрапив у Книгу рекордів України як найстаріший Дід Мороз. А в 2020-ому тернопільський актор став головним дистанційним Миколаєм країни. Ролики за участю пана Михайла крутили на Софійській площі у столиці. Михайле Антоновичу, нам не вистачатиме вас — і на сцені, і на вулицях міста».

Михайло Безпалько народився 6 червня 1938 року в Ліонському передмісті Тини (Франція). У 1945-ому батьки повернулися в Україну. У 1956 році Михайло закінчив Першу театральну студію при Тернопільському музично-драматичному театрі. З 1957 року працював актором у Тернопільському академічному драматичному театрі. Зіграв понад двісті ролей в українській і зарубіжній класиці, п’єсах сучасних драматургів. Серед його ролей — Андрій («Марина» М. Зарудного), Гордій («Кайдани порвіте»), Микола («Пам’ять серця»), Савка («Незабутнє»), Роман («Вірус кохання»), Назар («Чортове плем’я»), Сава («Земля»), боярин Михаїл («Цар Іван Шишман»), Микола («Наталка Полтавка»), Гринь («Ой, піду я в Бориславку»), Марко («Циганка Аза»), Кошовий («Тарас Бульба»), Козак Ґедзь («Про що тирса шелестіла»), а також в оперетах — Старий циган («Циганський барон» Й. Штрауса), Фері («Сільва» І. Кальмана), Професор («Гуцулка Ксеня» Я. Барнича), Дід Северин («Як наші діди парубкували» В. Канівця) та інші. На театральному курсі Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької викладав курс гримування актора (1994-1998 рр.). Протягом десятиліть був учасником багатьох культурно-мистецьких подій міста та області. Зіграв головну роль у художньому фільмі «Старий і мімоза».

Тернопільський письменник Олег Герман присвятив поетичні рядки на спомин про Михайла Безпалька:
Актори не сходять зі сцени —
сліди їхні з нею довіку,
як подих
у тебе і в мене,
у сотень і в тисяч — безліку!
Словами серця засівають,
вростають чуттями у душі,
у небо злітають безкрає,
курличуть і кличуть…
Ворушать
думки,
зостаються, мов ліки —
у кожному з нас їхні гени.
Актори не сходять зі сцени,
для них вона —
доля навіки.
Прощайте, батеньку Михайле!

«НОВА…» висловлює щирі співчуття рідним і близьким Михайла Безпалька. Світла пам’ять славному тернополянину!