Коли духмяний аромат щемко огортає вулиці — це вербовчанки випікають печиво, булочки, кекси, хліб… Усе для наших захисників! Відправляють смаколики бусами на фронт. І навіть на п’ятому місяці війни знаходять час і сили, аби приготувати щось апетитне для героїв, які мужньо боронять українську землю. А діти із села натхненно творять малюнки, пишуть листи та плетуть патріотичні браслети для воїнів.

Випічку з Вербовця неодноразово привозили і до Координаційного штабу підтримки оборони України, щоб доповнити ними продуктові набори для мирного українського населення, яке зараз під обстрілами. Гуртує до волонтерської праці односельчан педагогиня-організаторка Олеся Іванчук.

— У такий складний для України час не можемо сидіти, склавши руки. У перші дні масштабної війни ми збирали тканину для маскувальних сіток і передавали до педагогічного університету в Тернопіль. Коли назбирали дуже багато, взялися самі плести. Місцеві рибалки і футболісти вишукували нам сітки, — розповідає пані Олеся. — Люди охоче збиралися в школі: хтось нарізав смужки, хтось в’язав… Побачили, що є багато робочих рук, тож вирішили готувати їжу для військових. Так і донині ліпимо вареники, печемо хліб, печиво… Все село долучається, нема родини, яка б не допомагала. Навіть бабусі, які вже не можуть поратись із тістом, купують готову випічку і приносять. Волонтерська праця дивовижно згуртувала Вербовець!

Вербовчанки вже напекли кілька тонн печива, сотні хлібин, наліпили кілька сотень відер вареників, приготували понад сотню слоїків тушківок… І це далеко не повний список!
— Печиво легко готувати, бо кожен може вдома у вільний час. Проте наші господині збираються в оселях, де є печі, й спільно роблять велику кількість, — зазначає вчителька. — Жінки з вулиці Підлісся печуть у п’єці Раї Герасим’юк, з вулиці Куток — у п’єці Лідії Юрковської. Вчителька фізики та інформатики Алла Горошко з рідними і переселенцями, яких прийняла в своїй домівці, напекли вельми багато! Якщо за тиждень від села готували 700 пакетів печива, то її родина сама — 250-300. Ми безмежно вдячні всім небайдужим, які допомагали і допомагають продуктами, коштами, працею.
Перед Великоднем мешканці Вербовця напекли гору пасок і передали військовим. Яким було наше здивування, коли один захисник розшукав у Фейсбуці лановецьку групу і подякував вербовецьким господиням. Це незабутньо і надихає до праці! Долучаються до допомоги вихідці з нашого села, які зараз за кордоном, — передають гроші, готову продукцію. Місцеві підприємці та фермери також жертвують на добру справу. Кожен черговий бус щирої і щедрої допомоги від Вербовця — це наш вклад у перемогу!