• Всі власники багатоквартирного будинку несуть відповідальність за його функціонування. Тобто, власник квартири у будинку має сплачувати свою частку за обслуговування місць загального користування.
• Ця норма стосується також оплати обігріву місць загального користування — таких, як під’їзди, горища, підвали тощо. За обігрів цих площ зобов’язані платити свою частку усі, в тому числі власники індивідуального опалення. Раніше оплату цих площ забезпечували лише абоненти, підключені до центрального опалення.
• Змінився і спосіб нарахування за оплату тепла. Раніше нараховували за площу, а тепер нараховують за гігакалорії, які споживає будинок. Така система передбачає оплату тільки за фактично використане тепло.
Таким чином, нова система мала б зробити нарахування за тепло справедливішими, оскільки раніше весь тягар оплати за місця загального користування несли лише абоненти централізованого опалення.

Чому треба обігрівати «спільну площу»?
Обігрів місць загального користування є нагальною необхідністю. Від цього залежить функціонування холодного водопостачання, каналізації та інших мереж.
Поширена думка, коли “у під’їзді холодно”, тоді нема за що платити. Однак ця думка є хибною, оскільки у будь-якому випадку в місцях загального користування є плюсова температура, яка забезпечується постачанням теплоносія до будівлі. В протилежному випадку, тобто якби всередині будинку була мінусова температура, то вода замерзла б, а каналізація і не працювала б. Це тепло також потрібно оплачувати.
За обігрів місць загального користування оплата нараховується двома способами:
• Для будинків, де встановлені лічильники на вході, нарахування здійснюються за показами такого лічильника. Для будинків, які не мають теплових лічильників, уряд розробив методику, за якою обраховують опалення площ загального користування. Цією методикою зобов’язані користуватися усі теплокомуненерго по всій території України.
• Методика передбачає — на місця загального користування залежно від поверховості будівлі закладаються 10-18 % від загального обсягу спожитої теплової енергії. Наприклад, для будівлі, вищої за 5 поверхів, цей коефіцієнт складатиме 10 %. Для одноповерхової будівлі — 18 %.
Мешканці будинків можуть змінити частку нарахувань за опалення місць загального користування. Для цього можна встановити так званий понижуючий або підвищений коефіцієнт. Збори мешканців можуть ухвалити рішення, що абоненти централізованого опалення або індивідуального опалення платитимуть різні частки за обігрів місць загального користування. Таке рішення ухвалюється протоколом загальних зборів мешканців будинку. Як розповів голова одного з ОСББ Сергій Лупак, мешканці одного з будинків, де більшість перейшла на індивідуальне опалення, планують ухвалити рішення про підвищення оплати для квартир, які залишилися на централізованому опаленні. Таке право дозволяє нове законодавство.

Що буде з нарахуваннями?
Загалом на даний момент у Тернополі власниками індивідуального опалення за новою системою нарахувань вже сплачено понад 700 тис. грн. Це свідчить про те, що частина тернополян розуміє, як працює нова система і погоджується, що нарахування мають бути справедливими. Свою частку мають сплачувати усі: і абоненти централізованого опалення, і ті, хто має індивідуальне.
Разом з тим нова урядова формула нарахувань не позбавлена недоліків. Вона не враховує особливостей будинків. Наприклад, в окремих будинках відсутні батареї у під’їздах та інших місцях загального користування, де вони передбачені технічними умовами. В окремих випадках транзитні стояки, які проходять через квартири власників індивідуального опалення, ізольовані або ж демонтовані. Такі власники квартир не мали б платити за стояки.
Усю інформацію про такі випадки мали подати до теплокомуненерго управляючі компанії — ЖЕКи та ОСББ, щоб теплокомуненерго здійснило коректні нарахування. Однак не всі керівники управляючих компаній зробили це вчасно. Тому могли бути й помилкові нарахування.
Минулого тижня за дорученням міського голови Сергія Надала у місті було створено спеціальні робочі групи для перевірки багатоквартирних будинків і забезпечення справедливості нарахувань за площі спільного використання. Робочі групи вже проводять обстеження місць загального користування (горищ, підвалів, сходових кліток) та допоміжних приміщень в будинках для з’ясування стану теплоізоляції транзитних трубопроводів, наявності батарей. До складу таких груп входять самі мешканці будинків, представники ОСББ чи управляючої компанії, а також представник теплокомуненерго.
Вже є перші результати роботи. Зокрема, за результатами роботи однієї з таких груп встановлено, що у 60 % обстежених квартир транзитні стояки не були заізольовані належним чином, хоча мешканці були переконані, що все зроблено правильно. В окремих будинках відсутні батареї. У деяких випадках транзитні стояки демонтовані.
Усю цю інформацію буде узагальнено і передано до теплокомуненерго. Тепловики проведуть перерахунок за грудень і січень. Нарахування будуть здійснюватися відповідно до реальної ситуації у кожному будинку.

Що робити, щоб рахунки були меншими?
Запровадження нової системи вже принесло переваги. Якщо порівняти рахунок за тепло для однокімнатної квартири на 50 кв. м у грудні минулого року і тепер, то платіжка за рахунок справедливішого розподілу оплати за площі загального користування зменшилася на 300 грн. — і це при тому, що цього року грудень був значно холодніший, тобто витрати на тепло були більшими.
Разом із тим про зменшення витрат усього будинку на тепло мають дбати усі мешканці багатоквартирних будинків, бо тепер нараховують не за площу, а за реально спожиті гігакалорії. Тож такі заходи, як заміна вікон, утеплення фасадів, заміна дверей тощо можуть суттєво зменшити тепловтрати будинків. Мешканці модернізованих будинків стверджують, що за два сезони витрачені кошти окупилися і рекомендують сусідам йти тим же шляхом, тобто утепляти власні будинки.
У Тернополі вже не перший рік діє міська програма термомодернізації, яка дозволяє мешканцям сплатити 30 % вартості утеплення фасаду. Цього року почала діяти ще й державна програма для ОСББ, коли мешканці сплачують за термомодернізацію 20 %, з бюджету міста виділяють10 %, а держава дофінансовує 70 %.
Отож, чим швидше будинки будуть утеплені, тим меншими будуть рахунки. Так живе уся Європа, де немає “нічийного майна”, а є господарське ставлення до спільного.