Іван Лучка, директор НВК “Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад с. Грабовець”:
– Загалом на дистанційному навчанні легше, аніж на звичайному, бо не треба на роботу ходити (сміється, – ред.). Якщо серйозно, то з найбільш проблемних питань, що випали на період карантину, – атестація вчителів, яку ніхто не відміняв і треба було її проводити дистанційно. Ми з цим впоралися. У відпустку з наших працівників ніхто не йшов і на дві третини зарплати теж не переводився, оскільки усі працюють з учнями дистанційно. Як це відбувається на практиці? Кожен класний керівник має групу свого класу у вайбері, вчителі взаємодіють з керівником і передають йому відеоуроки з кожної теми та завдання, які треба виконати учням. З 85 учнів нашої школи тільки двоє не охоплені дистанційним навчанням з тієї простої причини, що не мають смартфонів чи планшетів.
Оскільки у нас школа-садочок, то навіть виховательки перейшли на дистанційну форму, приєднали батьків до чатів, практично щодня надсилають якісь цікаві відео, дають посильні завдання, щоб батьки контактували з дітьми, скажімо, робили листівки до Дня матері і навіть відеозаписи віршиків та пісень кидали у чат. І це дуже добре насправді, бо у батьків є нагода гарно провести час з дітьми.
Звісно, є проблема, що за деяких дітей тести чи інші завдання виконують батьки чи хтось інший, тобто це не показує реальну оцінку їхніх знань. Але коли учні у вересні прийдуть до школи, то вчителі не будуть хапатися за голову, що вони нічого не знають. Думаю, перші два місяці у новому навчальному році ми будемо згадувати той матеріал, що був у попередньому класі. Звісно, повторювати програму усіх трьох місяців, що провчилися на карантині, не доведеться, просто мудро поєднаємо ці теми з темами наступного класу, зробимо перехід з одного класу в інший – більш плавний та насичений, ніж завжди.
Від 12 березня, відколи вийшли на карантин, у нас шкільні журнали порожні. Треба буде їх обов’язково заповнити, адже журнал – основний документ вчителя, за яким оцінюють його працю і нараховують зарплату. Я складу графік, і вчителі протягом кількох днів заповнять його до 29 травня, а до 15 червня маємо видати свідоцтва випускникам дев’ятого класу (наша школа – дев’ятирічка). Як це відбуватиметься? Будемо викликати по одному випускникові через годину і вручати свідоцтва. Без спеціальних урочистостей, як завжди. На жаль, цього року мусить бути так. А напередодні наші дев’ятикласники-випускники, звісно, будуть виконувати стандартні контрольні роботи, адже ДПА немає. Ми ж, вчителі, будемо старатися, щоб учні, які мали високі бали у першому семестрі, у другому нижчий бал не отримали. Адже й т.в.о. міністра освіти і науки України Любомира Мандзій порадила вчителям у цей період до оцінювання учнів ставитися лояльно.
Що можу порадити батькам, які хвилюються, що їхні діти за час карантину запустили навчання? Не забувайте, що жодні оцінки та надбання не можуть бути потрібнішими, аніж здоров’я дитини. Тому нема чого переживати за освітній процес. Ми все надолужимо у наступному році.
Знаю, що через дистанційне навчання у багатьох сім’ях відбуваються сварки між учнями і батьками. В принципі, це навіть непогано, адже більшість батьків нарешті зрозуміють, що з дитиною треба частіше спілкуватися, що вона має розвиватися не тільки у школі, а передусім до її виховання та розвитку має бути причетна сім’я. У майбутньому, думаю, батькам буде вже легше вникати у шкільне життя дитини і допомагати їй за потреби.
Щодо вчителів, то для нас це – потужний досвід. Тепер ми вже остаточно усвідомили, що дистанційна форма навчання від нас нікуди не дінеться, тож потрібно поступово освоювати технічні засоби, вчитися працювати в інтернеті, спілкуватися не тільки очно, а й у соц-
мережах. Впевнений, якщо раптом станеться так, що нас чекатиме друга хвиля такого карантину, дистанційне навчання відбуватиметься значно гладше, рівніше і якісніше. У будь-якому разі, на мою думку, навіть коли повернемося до традиційного навчання у вересні, воно уже не буде колишнім, а поєднуватиметься з дистанційним.