— Виставку, — розповідає пан Олег, — було організовано посольством України в Таїланді. Загалом ця виставка — результат колективної праці багатьох людей і готувалася майже рік. Насамперед хочу подякувати пані Наталі Бешті, дружині посла України в Таїланді Андрія Бешти, яка від початку була ініціатором і рушійною силою цього заходу й, по суті, куратором даної виставки. На відкритті виставки були поважні гості — посли, у тому числі Канади, М’янми, Казахстану, Тімор-Лешті, представники МЗС та інших відомств Таїланду, мистецькі та медіа кола, а також Почесний Генеральний консул України в Таїланді. А ще приємно потішив той факт, що, враховуючи підвищений інтерес публіки та рекордну відвідуваність виставки, Бангкокський центр мистецтва та культури продовжив експозицію картин ще на два тижні. Таким чином «Двовзори» виставлялися у Таїланді з 2 і аж до 28 жовтня.

Тішуся, що все вдалося… Зрештою, така виставка — це промоція не лише мене як митця, я представляю Україну: розглядаючи картини, люди цікавляться, хто такий Тарас Шевченко, хто такі козаки… До мене у Таїланді свої роботи виставляв тільки один українець — наш земляк Іван Марчук. А ще мені як художнику важливо було бачити живу, щиру і непідробну реакцію публіки — побачити її дорогого вартує! «Двовзори» (англійська назва виставки — “IMAGINARIUM”, від слова «уява») — це, власне, нагода для публіки, яка завітала на виставку, не лише оцінити уяву художника, а й застосувати свою. Але у «Двовзорах», які сприймаються як моя «візитівка», немає ілюзії просто заради ілюзії. Для мене, як автора важливо, щоб у моїх творах люди бачили не тільки поверхневу ілюзію форми, але і закладену в них гру смислів, їх філософський підтекст. Зрештою, подвійний зміст «Двовзорів» є не тільки у формі: вони про те, що у всьому, що ми бачимо, слід шукати нові смисли. І світ не такий простий, яким видається на перший погляд. Він багатошаровий, і один і той же предмет у ньому може набувати різних смислів…