5 листопада до України екстрадували зі Швейцарії колишнього голову ради директорів і співвласника агрохолдингу «Мрія» 36-річного Миколу Гуту. Про це першим повідомив на своїй сторінці в Facebook заступник Генерального прокурора України Євген Єнін. «До України передано екс-очільника одного з найбільших агрохолдингів, розшукуваного за вчинення шахрайства в особливо великих розмірах — близько 800 мільйонів гривень. Екстрадиція ускладнювалася протидією зацікавлених осіб не тільки у швейцарській, а і в українській правоохоронній та судовій системах. Дана справа є черговим прикладом того, що ані великі гроші, ані дорогі адвокати не допоможуть уникнути відповідальності, коли є ефективна міжнародна співпраця між центральними органами. Далі справа за нацполіцією і судом!» — написав Єнін.

Більше трьох років Миколі Гуті не могли оголосити підозру по справі щодо незаконного заволодіння коштами восьми іноземних інвестиційних фондів, оскільки він перебував за кордоном. У січні 2015-го року за запитом української сторони його було оголошено в міжнародний розшук. Про суму, яка «осіла» в латифундистів Гут із Гусятинщини, нема чітких даних. Якщо заступник Генпрокурора озвучує цифру 800 мільйонів гривень, то інші джерела стверджують про загальну суму близько 200 мільйонів доларів.

Історія агрохолдингу «Мрія» сягає 1992-го року — тоді її заснував Іван Гута з дружиною Клавдією. Починали з оренди 50 гектарів землі, на яких вирощували картоплю та цукрові буряки. В останні роки банк землі агрохолдингу складав близько 300 тис. га(!), простягаючись із Тернопілля до західних рубежів України. У 2002 році, отримавши європейську освіту, до сімейного бізнесу долучився син Гутів Микола. Згодом Гуту-молодшого призначили генеральним директором компанії. Іноземні компанії охоче кредитували «Мрію» до 2013-го року, 20% компанії тоді виставлялись на торги на Франкфуртській фондовій біржі, та згодом компанія почала стрімко залазити в борги і влітку 2014-го  оголосила про дефолт — не змогла обслуговувати борг у 1,3 мільярда доларів. У лютому 2015-го кредитори агрохолдингу взяли активи «Мрії» під контроль і реструктуризували її виробничу діяльність. Нині «Мрія» — це компанія з борговим навантаженням, земельний банк якої складає 150 тис. га, їй належать чотири елеватори, картоплесховище і крохмальний завод, а до того всього ще й має… ряд судових процесів з попередніми власниками — сім’єю Гутів.

Після оголошення дефолту агрохолдингу чималих втрат зазнали міжнародні фінансові інституції та банки, серед яких, за даними «Економічної правди», IFC, Альфа Банк, Credit Agricole, Deutsche Bank DBU, Erste, ПУМБ та інші. Цей дефолт прогримів на весь світ і негативно вплинув на фінансовий імідж України. Колишні власники агрохолдингу зникли зі значною сумою коштів. За інформацією кредиторів, Гута-молодший незаконно вивів із холдингу близько 200 мільйонів доларів, зокрема, частину грошей, залучених на біржі у Франкфурті. Схема була проста: фірма на Британських Віргінських Островах отримувала гроші інвесторів і купувала десятки офшорних компаній на Кіпрі.

Утікаючи від криміналу, Микола Гута з сім’єю виїхав до Швейцарії і дотепер проживав у кантоні Обвальден. Відомо, що майже всі члени сім’ї Гутів, крім старшого брата Миколи Андрія, теж підозрюваного, перебувають за межами країни. Виїхав із України і екс-генеральний директор агрохолдингу Владислав Луговський. У 2018 році стало відомо, що Гути виставили на продаж свою розкішну віллу в курортному містечку Гарміш-Партенкірхен, котра є одним із найдорожчих будинків Німеччини, і за документами належала Миколі Гуті.

Купуючи у червні 2010 року земельну ділянку в мальовничому альпійському містечку площею у 3,7 тисячі квадратних метрів, юний син галицького латифундиста мав великі плани. Там мав постати палац його мрії. 3,3 мільйона євро багатій заплатив лише за землю. Невдовзі після купівлі землі у Гарміші Микола Гута перебрав керівництво агрохолдингу «Мрія». На той час новий генеральний директор західноукраїнського холдингу, здавалося, уособлював собою нове покоління менеджерів, яке розуміло, як залучити іноземний капітал для розвитку бізнесу і реалізувати величезний потенціал українських чорноземів. Уже в 2011 році молодий Гута вийшов на міжнародні ринки капіталу. Попит на випущені «Мрією» облігації на Франкфуртській біржі був високий: до 2013 року Гуті вдалося залучити 600 мільйонів доларів. Інвестори з країн Єврозони, де дохідність державних облігацій через політику ЄЦБ впала майже до нуля, з великим ентузіазмом скуповували облігації перспективного агрохолдингу. Аби підживити апетит інвесторів, менеджмент «Мрії» створює картинку стрімкого розвитку, орендуючи все нові й нові посівні площі. У 2011 році земельний банк холдингу сягнув близько 300 тисяч гектарів. Щоб обробляти такі площі, потрібна була величезна кількість техніки. У цьому побачили шанс заробити і німецькі виробники тракторів і комбайнів. За підтримки уряду Німеччини, який надавав кредитні гарантії, німецькі банки видали кредити на закупівлю техніки і обладнання на загальну суму 75 мільйонів євро. Влітку 2014 року, немов грім серед ясного неба, шокуюча новина: холдинг оголошує про дефолт. «Мрія» не змогла обслуговувати борг у 1,3 мільярда доларів. Коли кредитори у терміновому порядку взяли підприємство під контроль, випливає правда про багатомільйонні махінації. Виявилося, що протягом багатьох років холдинг насправді не був прибутковим, а його звітність регулярно фальсифікувалася. «Холдинг регулярно отримував платежі за товари, яких ніколи не існувало. Менеджмент використовував частину попередньо виведених з компанії на Кіпр грошей для перехресного фінансування, аби прикрашати звітність. Так вдавалося залучати більше грошей інвесторів», — розповідав виданню DW фінансовий директор «Мрії» Тон Хулс.

«У якийсь момент Гути вирішили, що вони Боги», — казав один із кредиторів.

Однак стягувати з «Мрії» за борги вже й особливо не було що. Земля — лише в оренді. Навіть трактори і комбайни разом з колишнім менеджментом зникли в невідомому напрямку ще до того, як нові керівники холдингу стали до роботи. Упродовж трьох років комітет кредиторів агрохолдингу «Мрія» під керівництвом директора Саймона Чернявського намагався погасити величезний борг. Станом на серпень 2018-го року боргове навантаження компанії знизилося з 1,1 млрд. доларів до 309,5 млн. доларів. У вересні цього року агрохолдинг «Мрія» купила арабська компанія SALIC.

Тим часом родина Гутів вважає, що кримінальні справи проти них — це політичне рейдерство. «Я не ховаюся. Хочу побачити матеріали справи, зрозуміти суть претензій і визначити свої подальші кроки в юридичній площині», — пояснював Микола Гута журналістам. Цікаво, що він буде пояснювати в суді стосовно заволодіння величезною сумою грошей іноземних кредиторів «Мрії», якщо, звісно, справа дійде до суду.