Навіть серед опозиційного політичного середовища, де прийнято критикувати президента за кожне рішення уряду, до якого не має стосунку глава держави, про досягнення в мовній політиці говорять з повагою, як правило намагаючись приписати всі перемоги собі. Проте, перебуваючи у Львові на святкуванні 150-річчя Товариства «Просвіта», Петро Порошенко не намагався тягнути ковдру на себе, у всіх випадках вживаючи займенник «ми», а не «я». Хоча всім присутнім було зрозуміло, що навіть за помаранчевого президента Віктора Ющенка, який любив вулики і вишиванку, Україна мала значно скромніші здобутки.

А похвалитися за останніх п’ять років справді є чим.
До 2014 року Україна не просто була частиною російського інформаційного та гуманітарного простору. Ми фактично оплачували зйомки анти-
українських фільмів та серіалів або видання антиукраїнських книжок. Українські громадяни власним коштом підживлювали небезпечний міф про «один народ». За даними Нацради з питань телебачення та радіомовлення, тільки за російські серіали українські ТБ-канали сплачували $300 млн. на рік.
Шляхом послідовних кроків на підтримку розширення середовища української мови за Порошенка вдалося зробити те, у що ніхто ніколи не вірив.
І от вже цього року кожна друга пісня, що пролунала у радіоефірі, стала не просто українська за походженням автора, а саме україномовна. За законом про квоти, у 2018 р. на радіостанціях україномовні пісні складають 35%, а ведення ефіру українською – 60%. Однак пісні рідною мовою виявилися настільки популярними, що квоти перевиконуються.
Ще кращі справи на телебаченні, де частка української у найпопулярніший прайм-тайм за рік зросла з 39% до 64%, а російської – впала з 32% до 7%. Навіть «Інтер» та ТРК «Україна» почали розповідати новини українською. Треба нагадати, коли кілька років тому Петро Порошенко публічно звернувся до власників телеканалів із закликом самостійно, без законодавчого примусу, збільшувати кількість української мови в ефірі – його почули не всі. Тепер, після заборони російських серіалів, в українських телеканалів не залишилося вибору, як відмовитися або перейти на виробництво вітчизняного кінопродукту. За даними компанії MRM, частка українських серіалів зросла з 7% в 2014 році до майже 39% вже в 2016 році.
Ще у 2006 році, коли йшла дискусія про необхідність українського дубляжу іноземних фільмів, проти різко виступив власник мережі кінотеатрів у Дніпрі, народний депутат Михайло Соколов. Тоді він лякав суспільство, що на фільми українською глядач не піде і власники зазнають збитків. Нині соратник Юлії Тимошенко, який очолює обласну організацію «Батьківщини» у Миколаєві, давно звик дивитися іноземне кіно українською і вже не ризикує виступати проти публічно.
Уже кілька років за рахунок держави підтримується розвиток українського кіновиробництва. У 2017 році за підтримки коштів бюджету знято 47 фільмів, а на перегляд фільмів українського виробництва в кінотеатрах було продано 1,5 млн. квитків. Для порівняння: 2011 року в українських кінотеатрах показали лише один (!) фільм українського виробництва. У 2018-ому на розвиток українського кінематографа закладено понад 1 млрд. грн. Петро Олексійович висловив сподівання, що вже найближчим часом українські кіновиробники зможуть створювати більш як 120 кінострічок у рік.
«Вболіваю за всю нашу кіногалузь, тому уникаю назв, щоб не рекламувати когось конкретно, щоби всі були в рівних умовах», — заявив президент, виступаючи перед просвітянами у Львові. — Але хочу зробити виняток і одну картину таки назвати – воєнну драму Ахтема Сеїтаблаєва «Кіборги», бо це рекордсмен вітчизняного прокату». І справді, “Кіборги” поставили рекорд українського кінопрокату за всю історію незалежності. Стрічка про незламних захисників Донецького аеропорту зібрала у прокаті понад 22 мільйони гривень.
Разючі зміни відбулися не лише в кіно, а й на книжному ринку. Частка книг, що видаються українською мовою, зросла до 76%. При цьому дозвільна процедура ввезення книг із країни-агресора, що діє вже другий рік, значно знизила обсяги імпорту російськомовної літератури.
Запровадження квот для україномовних пісень на радіо, сплеск популярності вітчизняних виконавців, зростання української на ТБ, низка законів для відродження національного кіновиробництва і заборона ввезення пропагандистських книжок із Росії — все це, як сказав Порошенко у Львові, «частина державницької стратегії, яку протягом п’яти років послідовно крок за кроком втілюємо в життя».

Петро Свічка