З телевізійних екранів та газет щодня ллється бруд на Юлію Тимошенко. Більше того, бруд цей багатократно спростовувався. Але провладні політики та так звані експерти продовжують ширити брехню довкола Юлії Тимошенко. Аналогічну кампанію з дискредитації проводила і минула влада Януковича.

До речі, сьогодні у США набуває нового розголосу судовий процес над Полом Манафортом, що за гроші Януковича та на користь Москви поливав брудом Юлію Володимирівну.

Розберемось глибше у «справі Манафорта»:

По-перше, звинувачення у зраді національних інтересів через газові контракти, яке тоді та й нині розганяють опоненти Тимошенко, було елементарною і проплаченою брехнею, організованою Манафортом на гроші свого клієнта Януковича. Мета цілком зрозуміла – наповнюючи інформаційний простір викривленими та брехливими повідомленнями, аби переконати українських громадян та європейську громадськість у законності політичного переслідування Тимошенко і позбутися її як конкурента у політиці. Тимошенко була єдиним потужним політиком, яка заважала Януковичу в його авторитарних та грабіжницьких намірах.

Другий факт, який випливає зі «справи Манафорта» – синхронність інтересів Кремля і проросійського ставленика Януковича у справі проти Тимошенко. Як доводять матеріали гучної в США справи, Манафорт в своїх діях, в тому числі пов’язаних із інформаційним обслуговуванням Януковича, свідомо та цілеспрямовано відстоював інтереси правлячої верхівки Російської Федерації. Власне, як і Янукович. Враховуючи той факт, що залежний від Кремля Манафорт вів неабияку чорну кампанію проти Тимошенко, нині фактично немає сумнівів, що подібні дії були погоджені та освячені Кремлем, зацікавленим в дискредитації політичної еліти України.

Чотири з п’яти останніх президентів України вважали «справою честі» атакувати та поливати брудом лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко. Спираючись на простих людей та борючись з кланово-олігархічною системою для кожного з них Тимошенко була і залишається «кісткою у горлі».

На старті нової передвиборчої кампанії діючий Президент Порошенко вирішив реанімувати весь попередній арсенал чорного PR, напрацьований роками у боротьбі з Тимошенко. Складається враження, що зараз керівник держави намагається приклеїти ярлик «прокремлівського політика» на Тимошенко.

Однак матеріали справи Манафорта, оприлюднені в останні дні, доводять абсолютно протилежне: Кремль руками Манафорта як фактично своєї довіреної особи займався масштабною дискредитацією проукраїнського політика Тимошенко, яка за часи свого прем’єрства продемонструвала прихильність до союзу з ЄС та ідеї вступу до НАТО.

Нагадаю, що саме за часів другого прем’єрства Тимошенко почались переговори з Євросоюзом і були зроблені перші кроки до асоціації та зони вільної торгівлі з ЄС. Тоді уряд Ю. Тимошенко розробив путівник щодо асоціації з ЄС і поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі, та розпочав виконання перших умов для підписання Угоди про асоціацію. Як ми знаємо, подібні кроки не відповідали інтересам Росії, яка, свідомо сприяла дискредитації найбільщ активного проєвропейського політика. Інформаційно та політично зачистити Тимошенко означало прибрати з політичної сцени реальну європейську ідею в Україні.

Сьогодні важливо, аби ніхто не забував, що поливання брудом Тимошенко – це діяльність проросійських сил в Україні. Вибори Президента 2019 року визначать: президентом стане проукраїнський політик нового ґатунку, що ліквідує клани та відновить справедливість, чи прокремлівський засланець, що поверне Україну у лоно «руського міру».

Олег Постернак, кандидат історичних наук