Річ у тім, що чоловікові помилково надали ділянку, на якій розташована… археологічна пам’ятка і могильник. Не знаючи про це, ветеран оформив документи на землю, хотів віддати фермеру під обробіток, та добре, що не встиг, бо міг би мати чималі проблеми. Правоохоронні органи під час перевірки надрокористування виявили, що археологічна пам’ятка у Мильному перейшла в приватні руки. Наприкінці січня дану цивільну справу передали до Зборівського районного суду. Власник історичної ділянки Роман Гуменюк повинен буде відмовитися від неї на користь держави — варіантів нема. Натомість йому обіцяють надати іншу земельну ділянку неподалік села.

Вартість пам’ятки — 112 (!) млн. гривень

Як повідомив прокурор Тернопільської області Петро Бойко, правоохоронцями заявлено позов в інтересах держави до обласного управління Держгеокадастру і до мешканця, який отримав ділянку в межах археологічної пам’ятки. Відстоюватиме в суді пам’ятку також управління культури ТОДА. «Всупереч закону особі було передано у власність 2 га землі вартістю понад 112 млн. гривень. На цій земельній ділянці розміщені археологічна пам’ятка і могильник», — зазначив прокурор.

Як стало відомо «НОВІЙ…», ділянка учасника АТО Романа Гуменюка частково захоплює археологічний комплекс. Загальна вартість даної пам’ятки — 112 млн. гривень. І хоча відбулася часткова передача пам’ятки, все одно порушена її цілісна вартість.

Роману Гуменюку 45 років, живе у Мильному, доглядає свою літню бабусю. До війни їздив на заробітки до Польщі. У складі 28-ої окремої механізованої бригади ніс службу на Донбасі упродовж 2015-2016-их років. Був вогнеметником, тримав позиції біля Станиці Луганської і Щастя.

— Не знаю, що вирішить суд. Думаю, що мені нададуть ділянку в іншому місці, але потрібно наново виробляти документи, — каже ветеран АТО. — У 2016-ому я повернувся з АТО, написав у районі заяву на отримання ділянки. Мені показали, де є землі запасу за межами Мильного, бо на території села вже не було вільних ділянок. У 2017-ому я вже мав усі документи на руках. Відтоді нічого не робив на тій ділянці, бо мали ще приїхати з обласного управління Держгеокадастру і забити колики. У сільській раді, вочевидь, теж не знали, що на тому місці проводили розкопки. Там споконвіків було пасовище. А торік раптом виявилося, що моя ділянка захоплює 30 сотих… археологічної пам’ятки.

Добре, що я не взявся там садити чи сіяти. Інші учасники АТО віддали свою землю орендарям, беруть за пай по 10 тисяч гривень на рік. Я теж міг заробити щось за ці роки, а через чиюсь помилку мушу тепер ходити до суду. Вимагатиму компенсації. Мені не потрібні ці кошти, але передам їх дітям жінок, які загинули на війні на Донбасі.

«Вийшла накладка на… археологічну пам’ятку»

У Мильнівській сільській раді стверджують, що не мають стосунку до виділення ділянки учасникові АТО у межах археологічної пам’ятки. У селі є дев’ятеро учасників бойових дій на Донбасі, усі вони отримали ділянки, тільки з уділом Романа Гуменюка виникло непорозуміння.

— Це не наша вина, а Держгеокадастру, — запевняє сільський голова Ігор Караїм. — Вийшла накладка на археологічну пам’ятку. Коли надавали ділянку, ніхто не виїжджав на те місце, не досліджував. А коли виготовляли документацію, розмістили її, як хотіли. Сесія сільської ради не розглядала це питання, оскільки ділянка знаходиться за межами населеного пункту. Упродовж року тривало розслідування справи, прокуратура наполягає нині на вилученні ділянки з приватних рук. Після завершення суду будуть вирішувати, чи змістять ділянку учасника АТО, чи нададуть в іншому місці.

У Мильному є понад десять археологічних пам’яток. Та, що через помилку перейшла у приватні руки, має назву «Археологічний комплекс  «Мильне-5» — поселення тшинецько-комарівської, висоцької, черняхівської і давньоруської культур, а також могильник черняхівської культури.

— Археологічний комплекс «Мильне-5» я відкрив у 2006-ому, розкопки ми з колегами проводили там упродовж 2010-2012-их років, — повідомив науковий співробітник ДП «НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України Василь Ільчишин. — Там є багатошарове поселення, яке існувало протягом трьох тисяч років, а також могильник римського часу. У 2012-ому дослідження проводили безпосередньо на частині пам’ятки, де є могильник черняхівської культури, під керівництвом к. і. н. Богдана Строценя. Всі знахідки з Мильного — горщики, прикраси, кістяні гребені — передані до заповідника «Замки Тернопілля», зберігаються в експозиції Збаразького замку.

У ситуації з передачею пам’ятки в приватні руки, вважаю, винен розробник землевпорядної документації на землі запасу державної власності сільськогосподарського призначення, на які були накладені обтяження щодо використання у зв’язку з наявністю там пам’яток археології. Інформацію про пам’ятки було надано органом охорони культурної спадщини. Дана ділянка має бути повернута. У ЄС, наприклад, землі сільськогосподарського призначення на місці пам’яток можуть бути передані у приватну власність, але власник підписує угоду, що не буде орати глибше 20 см, не копатиме ям, не буде зводити там будівлі. Українське законодавство до цього ще не дійшло, тож пам’ятки археології у нас перебувають у державній власності.

Земельники і археологи ходять різними шляхами

З чиєї вини пам’ятка археології і могильник стали городом ветерана АТО і мало не були переорані й засіяні зерном чи засаджені картоплею?

Директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Марина Ягодинська так прокоментувала дану ситуацію:

— Прикро, ще земельники надають у приватну власність обтяжені ділянки. У старі часи під час виділення землі засідала комісія з фахівців різних напрямків — екологів, пожежників, архітекторів, археологів… Таким чином збирали повну інформацію. Натомість нині Держгеокадастр приймає рішення одноосібно, а отже, сам несе відповідальність. Ситуація у селі Мильне свідчить, що земельники не зібрали всю інформацію про ділянку. Хоча ми надавали всі дані про пам’ятку, знала про розкопки на тій ділянці й сільська рада. Наш центр здійснив документування археологічної пам’ятки, зроблено геодезичну зйомку. Пам’ятка внесена до Державного реєстру, їй присвоєно охоронний номер, були виготовлені охоронні дошки — проведена вся процедура від «а» до «я». Чому тоді так сталося? Бо ми із земельниками ходимо паралельними стежками. Наша облікова документація не перетинається з їхньою землевпорядною. Коли вони виготовляють проєкти землеустрою, не збирають дані про ділянку. Нині легко перевірити ділянку щодо її обтяження. До відкритих джерел належать Державний реєстр нерухомих пам’яток України та обласний містобудівний кадастр. Достатньо перевірити дані в них і порівняти з кадастровою картою України. Уточнити інформацію можна в управлінні культури ТОДА. Кілька років тому в нашій області вже був аналогічний випадок: у Заліщицькому районі в приватні руки було передано пам’ятку «Дзвиняч-1». Тривали суди і ділянку повернули до державної власності.

А ось начальник відділу Зборівського району Держгеокадастру Василь Костів має свою думку стосовно незаконного надання ділянки в Мильному:

— Комплексним дослідженням історико-культурних пам’яток займається комунальне підприємство обласної ради, проте нам не надають зібрану інформацію, тому й виникла колізія. Майже двадцять років працюю в нашій установі, знаю, що завжди були проблеми з інформуванням нас щодо археологічних пам’яток. Свого часу ми просили надати нам карту археологічних пам’яток, проте археологи повідомили, що не мають права. Можливо, колись надсилали нам повідомлення, що на території Мильного є земельні ділянки історико-культурного значення, але про їх місце розташування не повідомляли, картографічні матеріали не надавали. Більше того, ми й донині не маємо інформації про археологічні пам’ятки району. Нам нема сенсу щось приховувати. Екологи, скажімо, надали нам повні дані про землі заповідного фонду, тому не виникає непорозумінь. До нас надходять запити стосовно ділянок із Держгеокадастру, і якщо у нас нема даних про їх обтяження, повідомляємо, що інформація відсутня.