Останнім часом у центральних ЗМІ київські чиновники заявляють, що держава у рамках децентралізації дала величезні кошти на місця, тож все, що робиться на місцях, — це заслуга саме цієї «допомоги». Спробуємо проаналізувати, що насправді стоїть за децентралізацією по-київськи…
Історія питання
Вперше про те, що Київ почав активно «догодовувати» міста, заговорив ще у 2015 році тодішній прем’єр Арсеній Яценюк. Щодо Тернополя тоді прозвучала цифра: понад 150 мільйонів гривень додаткових надходжень у місцевий бюджет. Ці гроші з’явились у зв’язку із тим, що ввели нові види податків. Тим самим центральна влада прямо натякала: ось кому, мовляв, маєте дякувати за все добре, що відбувається у Тернополі. Однак вже й тоді, у 2015 році, фінансова децентралізація мала зворотний «бік медалі». Уряд «почепив» на Тернопіль додаткові витрати, які тоді склали 250 мільйонів гривень, яких раніше не було. Це витрати на утримання закладів спорту, закладів культури, закладів соціального спрямування. Тобто раніше місто ці витрати не несло, але про це у столиці воліли за краще мовчати. І така ситуація стосувалася не лише Тернополя, а практично всіх міст України.
Фінансова децентралізація у цифрах
Аналіз бюджетних документів міської ради Тернополя показує, що насправді фінансова децентралізація продовжує «насаджувати» на міські бюджети нові витрати, які ще донедавна були прерогативою центрального бюджету. Ось що говорять цифри. За І квартал 2016 року Тернопіль отримав додатково 113 мільйонів гривень за рахунок податків, які з центрального бюджету перейшли у місцевий. Однак за цей же період додаткові навантаження, які були покладені на міський бюджет, а це освіта, медицина, соціальний захист, склали більше 175 мільйонів гривень витрат.
Ще «краща» ситуація у 2017 році. Так, у І кварталі 2017 року бюджет Тернополя отримав додатково понад 140 мільйонів гривень. При цьому додаткові суми витрат склали майже 283 мільйони гривень.
Що маємо на «виході»?
Хвалена фінансова децентралізація насправді означає для Тернополя збільшення видатків з місцевого бюджету. Київ наклав на Тернопіль додаткові витрати, які у два рази більші, ніж додаткові надходження. Вдумайтеся – у два рази! Тобто мерія Тернополя змушена фінансувати нові соціальні зобов’язання, вишукуючи кошти з власних фінансових резервів, зменшуючи видатки на ремонтні роботи, покращення інфраструктури та інші муніципальні проекти.
Таким чином, сухі цифри говорять, що фінансова децентралізація, яку вихваляють у Києві, насправді важкими гирями повисла на місцевих бюджетах. У сумній перспективі це призведе до фінансового колапсу всього місцевого самоврядування України.
Як виживає Тернопіль?
Поки що у Тернополі міській владі вдається викручуватися. Плечі мерії підставляє тернопільський бізнес. Збільшення підприємницької активності у Тернополі дозволяє місту отримувати додаткові «старі» податки (які йшли у бюджет міста ще до децентралізації). Так, на минулій сесії Тернопільської міської ради за рахунок перевиконання міського бюджету на фінансування соціальних галузей додатково виділено майже 34 млн. грн. Ще раніше на фінансування соціальної сфери було додатково спрямовано близько 71 млн. грн.
Отже, поки що Тернопіль знаходить кошти завдяки тісній співпраці з бізнесом, завдяки створенню комфортних умов для ведення підприємницької діяльності. Але це «поки» — хитке і не вічне. Тернопіль виживає, поки не почалася ще якась «децентралізація».
Микола Савечко
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: бюджет, децентралізація, Тернопіль