За кілька місяців після початку пандемії COVID-19 понад третина населення світу перебувала на карантині, 1,6 мільярда працівників опинилися перед загрозою втрати засобів для існування. Не оминуло це й Україну. Попри всю трагічність і невизначеність ситуації, суспільство демонструвало стійкість. Керівники підприємств, які дбають про кадровий потенціал, оперативно вжили заходів щодо захисту здоров’я своїх співробітників, запровадили нові стратегії організації роботи у віддаленому режимі.

Що допомагає зберігати спокій та порядок у надзвичайних ситуаціях? Чіткий план дій. Лідер має у критичні моменти заряджати команду впевненістю. А впевнений той, хто знає, що робити.
Відновлення після пандемії COVID-19 – проблема не лише сфери охорони здоров’я. Необхідно ліквідувати і ту серйозну шкоду, якої завдала пандемія економіці й суспільству. Без зусиль, спрямованих на прискорене створення гідних і безпечних робочих місць, підтримку найбільш вразливих верств суспільства і відновлення постраждалих галузей економіки довгострокові наслідки пандемії можуть розтягнутися на довгі роки, призводячи до втрати людського й економічного потенціалу. Економічний спад, пов’язаний з пандемією та іншими процесами, призвів до негативних явищ, що впливають прямо або опосередковано на питання охорони праці. Профілактичні огляди, спецодяг, засоби особистої гігієни та індивідуального захисту, опалення та вентиляція, гаряча й питна вода часто ставали предметами економії.

Система професійної підготовки та навчання працівників здебільшого перетворилась у формальність. Часто знання з охорони праці «отримують», розписавшись у журналі. А підсумки – трагічні. Кожне підприємство вирішує індивідуально це питання, мінімізуючи витрати, що призводить до погіршення якості підготовки. І тепер частина менеджерів не має чіткого уявлення про те, що таке охорона праці та промислова безпека як система.

Самих ідей і намірів недостатньо. Потрібні швидкі й глибокі зміни: переосмислення звичних підходів до роботи з персоналом, пошук і закріплення нових практик, які б враховували потреби працівників, їхні життєві обставини, стан здоров’я, покликання і можливості.
Адже як хороший лікар ставить безпеку та інтереси кожного пацієнта понад усе, так і хороший роботодавець має дбати про своїх працівників, людські ресурси. Він розуміє, що його бізнес, організація чи установа залежать саме від цієї основи – кадрового потенціалу. Набагато дешевше і простіше роботодавцям запобігти травмуванню працівників, захворюванню, інфікуванню, аварійній ситуації, аніж потім усувати наслідки та відповідати перед своєю совістю за чиєсь скалічене життя чи здоров’я.

Чергова хвиля мутацій штаму коронавірусу знову добралася до України, і тепер в черговий раз постали виклики і перед керівниками підприємств, і перед медиками, і перед Фондом соціального страхування України. Бо першочерговими завданнями Фонду є не лише фінансування численних виплат та допомог застрахованим особам та потерпілим на виробництві, а й запобігання страховим випадкам, профілактика травматизму та профзахворювань, особливо інфікування COVID-19.

Так, сьогодні у нашій державі, за підрахунками фахівців, кількість потерпілих через ігнорування елементарними правилами техніки безпеки, порушення трудової і виробничої дисципліни, правил дорожнього руху зросла майже до 90 відсотків. Страхові експерти з охорони праці структур Фонду постійно працюють з роботодавцями, фахівцями з безпеки праці, впроваджуючи систему управління охороною праці на підприємствах, пропагуючи заходи запобігання виробничого травматизму. Бо профілактика – це, перш за все, знання та можливість використовувати їх на практиці.

Якісний розвиток виробництва за світовими зразками – у переході від системи реагування на нещасні випадки і захворювання та відповідної матеріальної компенсації, системи оцінки та управління професійними ризиками й усунення причин небезпек.
Якщо в інструкції є пункт обов’язкового дотримання карантинних заходів – у світі це беззастережно виконують. Якщо керівник не управляє небезпечними ризиками на робочих місцях, то небезпечні ризики керують ним і призводять до втрат найціннішого – здоров’я й життя співробітників.

Загалом для потерпілих внаслідок професійних захворювань або нещасних випадків на виробництві, зокрема, у разі гострих профхвороб на COVID-19, Фондом соціального страхування України за минулий рік було профінансовано 10,5 млрд гривень щомісячних страхових виплат. Кошти перераховано для майже 200 тисяч осіб. Видатки Фонду на фінансування лікарняних у разі хвороб (у тому числі на COVID-19), травм, догляду за хворими рідними, самоізоляцію тощо зросли на 4 мільярди гривень порівняно з 2020 роком.

З початку пандемії ФССУ прийняв на фінансування листи непрацездатності медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які інфікувались під час виконання посадових обов’язків, на загальну суму майже 60 мільйонів гривень. У Тернопільській області суми виплат тимчасової непрацездатності медичним працівникам також зростають. У 2020 році 88 особам виплатили 450 тис. грн., а в 2021році 176 особам – 1,3 млн гривень.

Це суми фінансування лише кількох напрямів діяльності Фонду. Не лише керівники, а й самі працівники не повинні легковажити своїм майбутнім, не дбаючи про власну безпеку, не дотримуючись норм та правил. Тому нагадую всім мешканцям краю: дотримуйтесь карантину та інструкцій з охорони праці. А керівникам – що вони згідно із Законом України «Про охорону праці» відповідальні за належні і безпечні умови роботи своїх підлеглих. Пандемія зачепила майже кожен аспект сфери праці – від ризику передачі вірусу на робочих місцях до ризиків травматизму. Не давайте ні коронавірусу, ні власній безпечності шансу.

Федір Бортняк,
начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області