59-річна Оксана Сіренко з Тернополя уже кілька років майже не бачить. Навіть в окулярах їх важко пройтися по кімнаті, приготувати їсти. Втрата зору — наслідок цукрового діабету. Нині жінка на пенсії, має другу групу інвалідності, а свого часу вчителювала, працювала менеджером у страховій компанії, а також доглядала одиноких літніх людей. Як не прикро, але нині Оксана Михайлівна сама потребує нагальної допомоги.

— «Ви катастрофічно втрачаєте зір», — сказав мені нещодавно лікар, — зітхає пенсіонерка. — З кожним днем все більше сліпну, а так хочеться ще хоч трохи бачити світ… У мене погане здоров’я: проблеми з печінкою, нирками, та найбільша біда з очима. Усе це через цукровий діабет, який проявився у мене 15 років тому. Якийсь час я пила пігулки і помалу давала собі раду, проте у 2016-ому недуга загострилася. Якось я поверталася з роботи і знепритомніла на вулиці, мене забрала швидка з синдромом діабетичної стопи. Лікарі рятували як могли, адже була загроза гангрени. Після того у мене почалося різке коливання тиску, що негативно впливає на очне дно — виникають крововиливи, утворюються рубці. Моя мама теж хворіла цукровим діабетом, вочевидь, передалося спадково, а, може, виникло від нелегкого життя… Цукровий діабет роз’їдає увесь організм. У мене сильно набрякають ноги, не можу всунути у взуття, від зими не виходила на вулицю, дошкуляє варикоз. Годі щось вдіяти… У 2016-ому в мене почала сильно руйнуватись сітківка у лівому оці — зробили лазерну коагуляцію — «припаювання» відшарованих ділянок. Через рік довелося знову повторити. Лікар тоді попередив, що більше не можливо буде проводити таку операцію, бо очне дно зруйноване. Єдиний вихід — замінити кришталик. «Але я не маю грошей…» — зажурилася. «Хочете бачити — просіть людей про допомогу!» — порадив. На жаль, у нашій країні лікуватися на пенсію чи зарплату нереально, адже на все потрібні величезні кошти. Пенсіонери і так ледве зводять кінці з кінцями, а де взяти гроші на лікування? Для підготовчої терапії на одне око мені потрібно п’ять уколів, вартість однієї ампули — понад 20 тисяч гривень. Якщо ампулу ділять на кількох пацієнтів, то виходить трохи дешевше. На саму операцію із заміни кришталика потрібно понад 10 тисяч гривень. Коли я ішла на операцію у 2016-ому році, то продала все золото, яке мала, — ланцюжки, сережки, перстень. Зараз вже не маю що продати… Близької родини у мене нема, яка б допомогла. Єдиний мій син змушений доглядати за мною, бо іноді тижнями лежу в критичному стані. Син за освітою юрист, але так і не працював за фахом, підробляє, де може, щоб вистачило нам на найнеобхідніше. Благаю людей доброї волі допомогти мені відновити зір, щоб я могла бачити за вікном сонце, дерева, квіти… Дуже важко усвідомлювати свою безпорадність, але я вірю, що є вихід навіть із найскладніших ситуацій. Усе лише завдяки милосердю інших! Дякую кожному, хто відгукнеться на моє прохання. Нехай Бог вам віддячить сторицею!

Допомогти Оксані Михайлівні можна, перерахувавши кошти на рахунок у «ПриватБанку»: 4731 2191 1890 3685 (Сіренко Михайло Анатолійович (син).