Більше трьох років тривають судові розгляди щодо злочинів, вчинених під час Революції Гідності. У період із 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року в центрі Києва загинули понад сотня людей, найбільше — 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб. Наразі відбуває покарання через ці злочини тільки одна людина. Радіо «Свобода» задало столичним правоохоронцям вісім запитань щодо розстрілів та катувань на Майдані.

Скільки є кримінальних справ щодо вбивств під час Революції Гідності?

Щодо вбивств на Майдані в суді розглядаються такі справи: вбивство протестувальників 20 лютого 2014-го на Інститутській та біля Жовтневого палацу, щодо подій ночі з 18 на 19 лютого 2014-го — загибель людей під час штурму Будинку профспілок. Низка проваджень розглядається щодо насильницької протидії акціям протесту з боку правоохоронців: у ніч із 29 на 30 листопада 2013-го — побиття студентів, події 1 грудня 2013-го (низка проваджень щодо протистоянь на Банковій), події січня 2014-го — щодо випадків взаємодії правоохоронців та «тітушок», напади на протестувальників, застосування сили і викрадення, злочини, вчинені тітушками (викрадення людей), події з 21 на 22 січня (частина фактів на стадії розслідування, частина розглядається в судах і щодо деяких вже є вироки), події з 18 на 19 лютого на перетині вулиць Великої Житомирської та Володимирської, пов’язані із застосуванням сили «тітушками» до громадян, вбивство журналіста В’ячеслава Веремія (до відповідальності притягують цивільних осіб, залучених до протистояння).

Як часто відбуваються засідання?

За всіма провадженнями засідання відбуваються щотижня. Одні справи розглядаються в судах більше ніж три роки, інші — понад два роки. Регулярно відбуваються засідання щодо співробітників «Беркута». Найрідше відбувались засідання у справі з обвинувачення Юрія Крисіна щодо побиття протестувальників та участі у вбивстві журналіста Веремія.

«Справу за одним епізодом, нескладним за своєю криміналістичною характеристикою, де було багато доказів і сам обвинувачений визнав вину, слухали 3,5 року, а судовий розгляд призначався іноді раз у 5 місяців, у 2-3 місяці. Ми подавали за цим фактом скаргу до Вищої ради правосуддя, але вона досі не розглянута», — пояснив прокурор департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Олексій Донський.

Скількох осіб, причетних до розстрілів, покарано?

«На сьогодні, за результатами розслідування і розгляду, маємо 50 вироків, тільки дві особи отримали реальну міру покарання, а відбуває покарання одна людина. 412 особам повідомлено про підозру, обвинувальні акти стосовно 258 осіб перебувають в суді», — повідомив начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

Реальна міра покарання — це позбавлення волі шляхом ув’язнення. Інші вироки — в основному умовні терміни.

«Багато вироків є в тих провадженнях, де особи пішли на співпрацю зі слідством, погодились повідомити обставини і викрити інших осіб, причетних до злочинів. У таких випадках укладається угода про примирення з потерпілим або про визнання винуватості й умови покарання вже в самій угоді безпосередньо обговорюються», — додає Олексій Донський.

Перші вбивства на Майдані (Нігояна, Жизнєвського) на сьогодні не розкриті, щодо них триває досудове слідство.

«Встановлені обставини, звідки стріляли, але особи виконавців не встановлені. Із перших злочинів розкрито викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького із вбивством останнього і там ще не всі особи притягнуті до кримінальної відповідальності», — зазначив Олексій Донський.

Хто ці люди, котрі отримали реальні вироки?

Реальні вироки отримали поки що лише двоє людей, втім, відбуває покарання одна людина, повідомив Олексій Донський. Ці два вироки пов’язані із подіями з 21 на 22 січня 2014-го, коли до протестувальників була застосована сила з боку «тітушок». Відбуває покарання у в’язниці громадянин Азербайджану, розповів прокурор.

«Громадянин Азербайджану на прізвище Тагіров був залучений групою «Оплот» і Жиліним (лідер «Оплоту» Євген Жилін убитий у Росії у вересні 2016 року — ред.) до хуліганських дій, викрадення людини зі станції метро «Петрівка», вивезення її до лісопосадки в районі станції метро «Бориспільська». Там цю людину катували. По цій справі багато осіб засуджено, але до реальної міри покарання — лише двох. Другу людину, яка була засуджена до ув’язнення по цій справі, випустили за «законом Савченко», — повідомив прокурор. — Другий вирок не вступив в законну силу — ми його оскаржуємо. Обвинувачений отримав реальну міру покарання, але, за «законом Савченко» (він відбув у СІЗО один рік і три місяці, а присуджено йому було 2,5 року ув’язнення), його випустили за відбутим. Ми вважаємо його вирок надм’яким і наразі його оскаржуємо».

Що зі справами з обвинуваченням працівників «Беркута»?

Судовий процес відбувається щодо п’яти обвинувачених беркутівців. 19 осіб перебувають у розшуку: частина отримала російське громадянство, частина — посвідку на проживання в Росії.

«Із Росії на запит про їх видачу ми отримали відповідь, що це не може бути зроблене, оскільки це громадяни Росії. Серед цих осіб і Дмитро Садовник, якому безпідставно було змінено запобіжний захід і він опинився в Росії», — зауважив Донський.

Наразі на судових розглядах триває допит потерпілих і досліджуються всі матеріали кримінального провадження щодо кожного конкретного епізоду: із висновками експертиз, відеозаписами та запитаннями до потерпілих. Після цього етапу настане допит свідків, роз’яснює прокурор ГПУ. Скільки ще триватиме цей процес, навіть приблизно, ніхто не готовий сказати.

А що з тими, хто віддавав накази про зачистку Майдану?

«Високопосадовці, які віддавали накази, перебувають в розшуку, щодо них маємо дозволи на проведення спеціального досудового розслідування. Це етап, який дає можливість направити обвинувальний акт до суду і в порядку заочного засудження розглядати стосовно них справи», — зазначив Донський.

Зокрема, дозволи отримані щодо екс-голови СБУ Олександра Якименка, його заступника Володимира Тоцького та колишнього президента Віктора Януковича, в процесі отримання щодо екс-міністра МВС Віталія Захарченка та його заступників Віктора Ратушняка і Петра Федчука.

По вбивствах правоохоронців когось затримано?

Одній особі з протестувальників  повідомлено про підозру, він застосовував свою зброю для вчинення вбивств.

«Повідомлено про підозри високопосадовцям, які незаконно проводили операцію з розстрілів
18 лютого. «Наступ смерті» як протестувальників, так і правоохоронців в прямому причинному зв’язку з цими діями, тому високопосадовцям повідомлено підозри у зв’язку із перевищенням влади, що спричинило тяжкі наслідки», — зазначає Олексій Донський.

Що стосується тієї особи, яка була серед протестувальників: цьому чоловікові було повідомлено про підозру, він ішов на контакт зі слідством. Стосовно нього мав бути обраний запобіжний захід, але він не з’явився до суду і на даний момент оголошений у розшук.

Чи дозволяє амністія 2014-го притягувати до відповідальності мітингувальників?

Закон про амністію щодо учасників Майдану, який Верховна Рада ухвалила у 2014-ому році, не вніс зміни до КПК України.

«Цей закон був недолугий, виписаний із порушенням правил кримінальної техніки, оскільки саме в сфері кримінального процесу вищим нормативним актом є КПК. Є норма, що будь-який інший нормативний акт, який суперечить КПК, в цій частині не застосовується. Ті, хто готував законопроект, забули внести зміни в КПК, а ми маємо керуватись КПК».

У будь-якому разі, зазначив Олексій Донський, необхідно спочатку розібратися з умовами, в яких було вчинено вбивство.

«Наприклад, якщо вбивство вчиняється в стані необхідної оборони, то це не підстава для застосування амністії, а підстава для закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину. Щоб дати оцінку, треба дослідити конкретні епізоди», — резюмував прокурор.

P.S. 20 лютого начальник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк на брифінгу повідомив, що Генеральна прокуратура заплатила 70 тисяч гривень альпіністу приватної фірми за пошук куль, які застрягли в будівлях біля майдану Незалежності 20 лютого 2014-го. «Це було зроблено для того, щоб знайти кулі в місцях, де слідчі не побачили, — зазначив Горбатюк. — І ця робота дала важливий результат — вилучено 10 куль, придатних для дослідження. Уже призначені експертизи, які, сподіваємось, дадуть додаткові докази».