Штаб для протидії поширенню коронавірусу був створений на волонтерській основі у березні і з часом розширив свою діяльність з меж одного Тернопільського району на всю територію нашої області.
– Коли починалася пандемія, був загальний страх, невизначеність, – розповідає координатор Гуманітарного штабу Володимир Болєщук. – Ми дізнавалися з теленовин, що відбувалося в Китаї, Італії. Була паніка, бо реально такої біди світ ще не знав. Приклад Монастириської показав незахищеність медиків, що стало причиною швидкого поширення вірусу. Ініціатива народного депутата України Івана Чайківського полягала у тому, щоб забезпечити засобами індивідуального захисту саме лікарів, медичних працівників. Тож ми організували Гуманітарний штаб Тернопільського району, до якого увійшли медики, підприємці, громадські діячі, депутати, волонтери. Медики інформували про потребу, бізнес допомагав коштами, волонтери шукали і передавали допомогу в медичні заклади. Найбільшою виявилася потреба в захисних комбінезонах. Оскільки придбати такі костюми не було де, вирішили організувати їх пошиття. Відповідний медичний матеріал, схвалений лікарями, знайшли у Польщі, і буквально за лічені дні в районні лікарні, амбулаторії, на підстанції швидкої допомоги були доставлені перші набори одноразових комбінезонів, а також респіратори, маски, рукавиці, інші засоби індивідуального захисту. Ми пошили і доставили в медзаклади області майже 10 з половиною тисяч комбінезонів. Тепер лікарі мають їх вдосталь і сміливо їдуть на виклики до хворих. Зокрема, в Тернопільському районі підстанції Центру екстреної медичної допомоги, районна лікарня, Центр первинної медико-санітарної допомоги Тернопільського району, медичні заклади об’єднаних територіальних громад повністю забезпечені засобами індивідуального захисту. Окрім того, ми отримали можливість допомогти всім, хто до нас звертався.

– За сприяння і конкретної допомоги Гуманітарного штабу Тернопільського району чотири фельдшерські бригади забезпечені всім необхідним: комбінезонами, респіраторами і масками. Виклики бувають різні, тому достатня наявність засобів захисту дуже важлива. Сьогодні ми можемо спокійно, без ризику їхати на виклик, надавати необхідну допомогу чи везти хворого до стаціонару, – розповідає завідувачка підстанції №3 Центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Ганна Пелешок.
– Бувало таке: приїжджаємо до хворого на виклик, госпіталізовуємо в обласну лікарню з температурою і виразкою, а підтверджується коронавірус, – продовжує розповідь про діяльність Гуманітарного штабу завідувач підстанції №2 Центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Богдан Припхан. – Ми працюємо справді, наче на передовій, тому щиро вдячні волонтерам і підприємцям, які долучилися до цієї складної справи. Щиро бажаємо, аби ми якнайшвидше подолали цей вірус і повернулися до нормального життя, щоб у країні був мир і спокій. У Тернополі з початком пандемії ми мали достатньо засобів індивідуального захисту для лікарів, а в районах бракувало, тому допомога волонтерів і підприємців дуже вчасна. Серед працівників «швидкої» хворих на коронавірус не було і немає, випадків зараження в обласному центрі також порівняно небагато.

– Допомога волонтерів відчутна, адже такі комбінезони, респіратори другого і третього рівнів, інші засоби захисту та обладнання коштують дорого, в нас таких ресурсів для їх придбання немає, – каже головний лікар КЗТОР «Центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Михайло Джус. – Благодійникам – щира подяка. Ми вперше зіткнулися з коронавірусом, тому не знали, як захищатися. Порахували запаси – на всю область виявилося, може, 50 комбінезонів різного призначення – антиснідових, протичумних. Це при тому, що в нас 84 бригади і 1400 працівників! Ось такий був початок… Виїжджати на перші виклики медики реально боялися, зібрати бригаду було проблемно, тому з острахом, але їхали. Перемагала професійність лікарів, підсилена волонтерською допомогою. Наш фельдшер супроводжував хвору на коронавірус пацієнтку у Київ, 6 годин перебував біля неї в комбінезоні та кисневій масці, мав усе необхідне для власного захисту. ПЛР-тест, який після того зробили фельдшеру, виявився негативним, він не заразився. Засоби індивідуального захисту – це справді першочергове і дієве.
– Коли пандемія COVID-19 постукала в двері, ми мали лише один-два костюми на одного працівника. З острахом думали, як працюватимемо. Але страх був тільки до першого хворого на коронавірус. Далі боязнь зникла, сімейні лікарі чітко дотримувалися і дотримуються порядку дій в особливих умовах, до того ж повністю забезпечені всім необхідним. Внесок волонтерів, Гуманітарного штабу тут важко переоцінити, – каже в. о. головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги Тернопільського району Галина Соколовська. — Завдяки спільним зусиллям у Тернопільському районі хворих на коронавірус небагато. Дуже приємно, коли в складні миттєвості є кому подбати про медиків і про медицину, адже від цього залежить здоров’я всіх і кожного. Це треба пам’ятати завжди.