Законом України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо обов’язку осіб, позбавлених батьківських прав, утримувати дитину» від 17.05.2016 № 1370-VIII внесено зміни до статті 166 Сімейного кодексу України.

Сімейним кодексом України (частина друга статті першої) закріплено, що регулювання сімейних відносин здійснюється з метою:

– утвердження почуття обов’язку особи перед дітьми;

– забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Однак на шляху реалізації цієї мети лежить низка проблем, в тому числі, й фінансового забезпечення потреб дитини. Станом на 01 січня 2016 року з більше 73 тис. сиріт в Україні офіційно близько 53 тис. дітей мають живих батьків – тобто фактично є так званими «соціальними сиротами». Однак, в переважній більшості випадків не біологічні батьки, а держава несе обов’язок щодо забезпечення цих дітей належними умовами проживання.

Інше питання – це діти, в яких один із батьків позбавлений батьківських прав. Із-за емоційного напруження, яке супроводжує процедуру позбавлення батьківських прав, мати чи батько, які залишаються проживати з дитиною, намагаються повністю усунути іншого біологічного батька (матір) з життя дитини. А це призводить, в тому числі, до невиваженого рішення про відмову від аліментів. Тим самим дитина через нераціональне рішення одного з батьків може бути позбавлена належного фінансового забезпечення своїх потреб.

Абзац перший частини другої статті 166 Сімейного кодексу України зазначає, що «особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини».

Обов’язковість призначення аліментів під час позбавлення батьківських прав повинна частково стимулювати батька чи матір до належного виконання своїх обов’язків по відношенню до дитини, або й – до відновлення своїх батьківських прав. Значною мірою такі заходи дозволять зменшити перспективу «соціального сирітства» – оскільки особи, вже позбавлені батьківських прав, знатимуть про перспективи відповідальності і, таким чином, можливо знизиться застосування практики використання народження дітей виключно для отримання державної допомоги.

У зв’язку з цим статтю 166 Сімейного кодексу України доповнено частиною третьою, якою передбачено, що «При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду».

При тому, абзац другий частини другої статті 166 Сімейного кодексу України виключено («Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину»).

Також виключено частину другу статті 192 Сімейного кодексу України («Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи, за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади, юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою органу опіки і піклування»).