На старт, увага…  літо!  Літо «офіційно» стартувало: і «погодно», і «календарно»… Тепер кожна година, проведена в душному офісі, рахуватиметься за дві, у відпустку хотітиметься удвічі сильніше, а мрії про відпочинок навідуватимуться удвічі частіше та інтенсивніше… 

Отож, поїхали! Причому пакувати валізи «за три моря» наразі не потрібно: і цікавого подивитися, і на… ну-у, м-а-йже морі поніжитися можна, не виїжджаючи за межі рідної області… Не вірите? Читайте далі!

Замки – не на замку!

Те, що Тернопільщина — край замків, вам не лише кожен чиновник від туризму, а й кожен придорожній камінь (часто із не менш ніж кількасотрічною історією) розповість.  Щоправда,  державні мужі, які з гордістю заявляють, що на Тернопільщині зосереджена третина усіх українських замків (так, ніби це вони самі їх будували!), «забувають» при цьому зазначити, що більше половини їх — у катастрофічному стані, потребують негайного ремонту або реставрації. Зважаючи на стан туристичних пам’яток, туристична слава «замкового» Тернопілля за останні десятиліття встигла уже дещо припасти пилом та пообсипатися — як, власне, і самі пам’ятки… Коли, спокусившись буклетними красотами, оглядаєш ту чи іншу пам’ятку зблизька, розумієш, що вона на грані життя і смерті…

Скарби області перетворюються на купи каміння: унікальний замок-корабель у Сидорові на Гусятинщині селяни впевнено розбирають на будматеріали, вежа легендарної твердині — Червоногородського замку впала, так і не дочекавшись консервації…

Але не поспішайте відкладати мапу краю вбік:  «не все так погано у нашому домі». Обнадіює започаткована Тернопільською облдержадміністрацією традиція проводити Дні замків, завдяки якій стародавні замки – уже не на замку, і як приїжджий люд, так і мешканці краю другий рік поспіль мають можливість відкривати для себе замки у Бережанах, Скалаті, Чорткові, Кременці, Токах, Підзамочку… І народу радість, і замку користь: бодай «косметична» консервація і генеральне прибирання довкола замкової території — гарантовані…  Більше того, маршрут а-ля «Відкриваємо Тернопільщину» є майже у всіх українських туроператорів, які займаються внутрішнім туризмом. Бо, окрім «ложки дьогтю», у нас ще й «бочка меду» є! І то ще яка!..

Бо ж тільки уявіть: одна з найменших областей України і —  більше третини всіх українських замків і палаців, більше сотні дерев’яних церков різних епох, десятки унікальних кам’яних храмів і костелів. І все це — підживлене легендами, з образами минулого, що постають в уяві… А ще  — каньйони, десятки водоспадів, унікальні навіть за світовими мірками печери (один тільки музей трипільської культури під землею чого вартує!), геологічні стінки, гірські пасма, заповідна рослинність, практично всі види мінеральних лікувальних вод, клімат, близький до субтропічного, середземноморського – все це теж Тернопільщина…

Де на Тернопільщині… Версаль?

Згадуючи твердині, які у наші дні отримали своє «друге життя», «вишенькою на торті» є, звичайно ж,  Збаразький замок.  Тут вам і музейний комплекс із постійно діючими виставками, і оригінальне кафе, і добре збережені замкові мури, котрі й досі пам’ятають облогу Богдана Хмельницького…   Вартість вхідного квитка — 20 гривень для дорослих і 8 — для дітей. Ціна централізованої екскурсії – від 200-300 до майже тисячі гривень за індивідуальний тур з гідом та «розважальною програмою».

Ви були у Версалі? Якщо з французьким «оригіналом» вживу зустрітися поки що не вдалося, то зустріч  «малим Версалем» (а назвав його так не будь-хто, а Оноре де Бальзак!) —  Вишнівецьким палацом — запросто!

Свого часу палац був одним із найбільших в Україні, де зберігалась найбільша приватна колекція стародруків XV століття, стіни кімнат  були покриті китайським шовком та оздоблені золотом, а перший та частина другого поверху були оздоблені голландською дрібною керамічною плиткою, де на 45 тисячах частинок жоден малюнок ні разу (!) не повторювався. І хоча усе це нині хіба що на старих світлинах та у спогадах, все ж родове гніздо знатних князів Вишневецьких та графів Мнішеків, мури якого бачили чимало перипетій, боїв, історій кохання та історичних баталій, має що показати та розказати відвідувачам.

До речі, про «розказати». Якщо «втіхою для очей» Кременецький замок —   точніше, те, що від нього залишилося, назвати складно (хоча панорама міста, яка відкривається із Замкової гори, чудова та й самі руїни — надзвичайно мальовничі), то «втіхою для вух» — уже точно! Бо ж легенд про неприступний замок, якого не зміг здобути навіть хан Батий, і про його моторошну володарку —  королеву Бону, порівняно з якою знаменитий граф Дракула — просто бешкетний хлопчисько — слухати-не переслухати… А як не згадати  руїни Язловецького замку, що просто-таки дихають історією, і давній скельний монастир у Рукомиші  на Бучаччині? Зрештою, сам Бучач, який за кількістю унікальних пам’яток на одиницю площі є, по суті,  музеєм просто неба, вартує не те, що окремої згадки,  — окремої статті… Мальовничі руїни бучацького замку, оздоблена скульптурами Пінзеля ратуша,  розкішний костел Успіння Богородиці – теж із роботами Галицького Мікеланджело…

Загалом більшість екскурсій замками Тернопілля — комбіновані, тобто включають в себе як «цивілізовані» замки, так і ті, від яких залишилися лише руїни — зате які! Ціна питання – від 300-400 гривень з особи за одноденну екскурсію.  Додайте сюди «родзинки» на кшталт відвідин водоспадів та печер, майстер-класів з гончарства, лозоплетіння, ткацтва чи навіть… різьби по дереву – і сума подвоїться удвічі. Але, повірте, це того варте!

На віражах Дністра

А тепер обережно: після спокою замкових подвір’їв занурюємося у бурхливу водяну стихію! Усі, кому хочеться «водних атракцій», не виїжджаючи за межі області, можуть черпнути прохолоди на Дністрі.  Дністер – одна з найбільш чистих річок України. Додайте до цього комфортну для купання температуру води, неабиякий вибір «прибамбасів» для любителів екстриму – тарзанки, водяні лижі, катамарани, каяки та рафти, практично безмежний простір для купання та засмаги… А ще — смачні страви на вогнищі, розваги на свіжому повітрі… Повний відрив від робочих буднів біля води, вогню та під зорями — вічні цінності, до яких людина завжди буде повертатися.

Скільки цікавих місць ви можете відвідати за мандрівку на морі? Нехай кілька – тих, що поблизу, якщо вистачить сил після смаження на сонці. А за час сплаву залежно від кількості днів можна подолати відстані в 20, 30, а то й більше кілометрів річкою, плюс ще  піші прогулянки. А скільки різноманітних пейзажів,  пам’яток і туристичних локацій  ви побачите, важко й порахувати. Замки, монастирі, водоспади, вершини скель, печери, острови, рідкісні види рослин і тварин та багато-багато іншого. Жодна відпустка на морі не вмістить у собі стільки вражень. Адже за день ви побачите нових місцин стільки ж, скільки, напевно, за цілий рік! Сплав по Дністру коштує в середньому  від  400-500 гривень з особи за день залежно від тривалості та протяжності маршруту.  Можливість поплавати, позасмагати, порибалити, побродити цікавими місцями — безкоштовно.