Село Чугалі розташоване за 12 км від Кременця. Про цей невеликий населений пункт нещодавно дізналася вся область. Кадри з протестних акцій через реорганізацію Чугалівської гімназії показали центральні телеканали. За тиждень до початку навчального року місцева влада заявила про реорганізацію навчального закладу. Гімназію без згоди мешканців зробили початковою школою. У гімназії навчалися 48 учнів, 31 із яких — учні 5-9 класів, працювали вісім педагогів. Гімназисти нині вимушено пішли в чужі навчальні заклади, хоча тривалий час не погоджувались, педагоги залишилися без роботи. А Чугалі грузнуть у безперспективності. Ситуація з примусовою реорганізацією гімназії стала останньою краплею терпіння не тільки для місцевих учителів, а й для всієї педагічної спільноти громади. Кременчани обурені, що їхня влада в кулуарах вирішує важливі питання, абсолютно ігноруючи думку громадськості. На знак протесту вчителька математики Чугалівської гімназії Надія Медецька голодувала 17 днів. 1 жовтня педагоги планують провести у Кременці акцію під стінами міської ради. І не лише, щоб відстояти Чугалівську гімназію, а щоб змусити владу діяти відповідно до законодавства й інтересів тих, кого вона представляє. Ініціює такий захід учитель фізики місцевого ліцею Андрій Волянюк.

«Не достукалась до влади, але показала, що варто боротися»
— На громадських слуханнях мешканці Чугалів категорично висловились проти припинення роботи гімназії, але їх не почули. Батьки гімназистів неодноразово приходили до міської ради з протестними акціями, перекривали дорогу, але все, як об глуху стіну, — розповіла вчителька Надія Медецька. — На одній із сесій на початку літа депутати громади ухвалили рішення перепрофілювати Чугалівську гімназію на початкову школу. Батьки і вчителі заявили про своє невдоволення. Протягом літа не було жодних дій щодо змін у закладі з боку відділу освіти. Педагогічний колектив гімназії готувався до нового навчального року, зробили ремонти в закладі. І раптом в останні дні серпня почали галопом реорганізацію. Це викликало бунт. Профспілкова організація звернулася до суду із позовом. Батьки відмовилися забирати документи дітей з гімназії, учні сиділи вдома. На них тиснули, приїжджала поліція. Деякі батьки вимушено забрали дітей у міські школи. Іншим недавно запропонували навчатися в селі Плоске. Сподіваються, що люди зламаються. Проте ми будемо й далі відстоювати свою позицію — в судах. Я прийняла рішення припинити голодування, бо не бачила сенсу підривати здоров’я задля безхребетних чиновників. З реєстрацією початкової школи вони добряче «напартачили». За ніч зліпили статут, таємно везли його до реєстратора в Шумськ. Уся ця ситуація нагадує радянщину. Ще навіть нині можна було б відкрити класи, але нема волі «верхів». Чому люди піднялися на протестні акції? Передусім через упереджений підхід до реорганізації. Не було визначено, за якими критеріями обрали наш заклад. Скидається на те, що просто хтось вказав пальцем на гімназію — ось і реорганізували. Не виправдані їхні підрахунки щодо можливої економії, адже заклад все одно доведеться утримувати, обігрівати. Це абсолютна нефаховість, невміння комунікувати з громадськістю.

Коли я побачила, що на батьків та дітей не зважають, вирішила голодувати. Думала, що таким чином змушу місцеву владу розпочати діалог. У перші дні люди з високих кабінетів кепкували з мене, лише коли побачили, що мій стан погіршується, почали нібито говорити зі мною. Моя вимога була проста: скликати позачергову сесію міськради і скасувати рішення про реорганізацію гімназії. Утім, я побачила, що ніхто це не збирається робити з доброї волі. Я готова була голодувати до останнього. Було кілька критичних моментів, коли почалася інтоксикація, впав рівень цукру, мало не сталася кома — відкапали в лікарні. Міський голова про людське око виписав догани першому заступнику міського голови Олександру Маринюку, який безпосередньо відповідав за реорганізацію та перепрофілювання закладу, та начальниці відділу освіти Наталії Щербатюк. А ще почали розробку маршруту довезення учнів із Чугалів у Плоске. Більше нічого. Врешті я припинила голодування. Треба набратися сил для подальшої боротьби. Ніколи не змирюся з беззаконням! Буду особисто оскаржувати незаконні дії влади в суді. Щоб закрити мені рота, пропонували роботу в іншому селі, але я відмовилася. Мій брат Борис Макаревич загинув на Донбасі, син теж воював. Не можу бути байдужою! Хоча голодуванням не достукалася до влади, але показала людям, що варто боротися.

«Влітку «вилізло» 17 мільйонів гривень нестачі на зарплати вчителям»
— Система освіти нині, на жаль, розвалюється. Головним показником діяльності закладу стає кількість зекономлених коштів, звільнених техпрацівників, відсоток вакцинованих. Ніхто не говорить про рівень успішності учнів, шляхи її підвищення, досягнення на конкурсах, — зазначає вчитель історії Волинського ліцею ім. Нестора Літописця Віталій Савчук. — Нинішня ситуація в Кременецькій громаді виходить далеко за Чугалівську гімназію. Все почалося ще в 2015-ому, коли Кременець отримав статус міста обласного значення. Тоді зіткнулися з проблемою низької наповнюваності класів. Вирішили закрити одну школу. Жертвою стала гімназія в Кременці. Коли в 2016-ому відбувався конкурс на призначення нового начальника міського відділу освіти (попередній, образно кажучи, утік з посади, бо розумів, до чого гряде), то першим питанням до конкурсантів було: яку школу можете закрити за два-три місяці? Згодом об’єднали частину сільських шкіл колишнього Кременецького району й міста. З початку цього року почалися проблеми із зарплатою вчителям. У січні-лютому казали, що бракує 3 млн. гривень освітньої субвенції, навесні — що 4,5 млн. гривень, а влітку «вилізли» 17 млн. гривень. Як наші чиновники рахували, що виникла така нестача? Чи винна формула, як нам пояснюють, чи хтось «прошляпив», але таке враження, що вони самі не знають, що відбувається. З місцевого бюджету виділили 4,5 млн. гривень коштів, щоб виплатити зарплату вчителям. У серпні борги вдалося вирішити лише завдяки тому, що Чортківська міська рада позичила залишки своєї освітньої субвенції. Але в грудні те, що прийде нам, маємо віддати Чорткову. Незрозуміло, що буде далі… Коштів бракує, але найбільша проблема в цій ситуації — відверта брехня. Оптимізація мусить бути, але до цього потрібно підходити фахово. Треба наперед узгодити з батьками, запропонувати вчителям роботу, а не ставити перед фактом за день до 1 вересня. У міській раді була створена робоча група, яка бралася вивчати питання малокомплектних шкіл. Проте потім, вочевидь, почалися «договорняки» і нікого не зачепили, тільки постраждали Чугалі. Реорганізація гімназії не рятує ситуацію. Економія якихось 100 тисяч гривень — це копійки, не варті того всього, що відбулося. Проблема з нестачею коштів не вирішена. Нема діалогу, міський голова втікає від проблем. Освіта пригнічена, кожен педагог побоюється, що їхній заклад може стати наступним у черзі на закриття. Бюджетна сфера наближається до катастрофи. І тут питання не в тому, що треба економити, а в тому, що треба заробляти. Багато чого втрачено в попередні роки. Розумію міського голову, що за рік не підвищити доходи, але не бачу жодного руху, ніхто не думає про розвиток. У такій ситуації залишається хіба що оголосити громаду банкрутом, а керівництву громади піти у відставку. Нехай вводять у Кременці президентське правління, якщо не можуть дати собі ради…

«Економлять на дітях, а собі призначають чималі премії»
— Педагоги Кременецької громади рішуче налаштовані відстоювати свої інтереси. 1 жовтня збираємось на протестну акцію, щоб вчергове заявити про наше несприйняття некомпетентних дій керівництва громади, — наголосив учитель фізики з Кременця Андрій Волянюк. — Свавілля і бардак загострилися з утворенням громади. Чомусь наші чиновники розуміють оптимізацію як «давайте все повалимо, а потім розберемось, що з тим робити». Приймають рішення, не зважаючи на жодні законодавчі акти. Цьогоріч нам уперше почали затримувати виплату зарплат, позрізали гроші за престижність. Ми говорили з начальницею відділу освіти, з першим заступником голови, з головою. Обіцяли все виплатити. Ще на початку року я розрахував, що коштів не вистачатиме. Хіба цього не могли передбачити наші посадовці? Спроба оптимізації освітніх закладів громади — провальна. Чугалівська гімназія — не найгірша, там не найменше учнів. Законних підстав її реорганізовувати не було. Просто у нас діє принцип: цю школу не будемо чіпати, бо там працює чиясь дружина, ту не будемо рухати, бо з того села голова, і ту залишимо, бо староста має зв’язки… Економлять на дітях, а собі призначають чималі премії. Подвійні стандарти. А потім ще й заявляють, що через витрати на вчителів не можуть будувати дороги. Лицемірство! Надія Медецька не витримала і оголосила голодування. Ситуація в громаді вийшла далеко за межі освіти. Будемо відстоювати права не лише вчителів, а всіх бюджетників. Влада має нарешті почути людей.