…Коли дивишся на його роботи, нізащо не здогадаєшся, що їх автору — лише п’ятнадцять… Живі, теплі, справжні, не вихолощені, проте водночас і дуже глибокі та зрілі… Не дивно, що у своєму юному віці Павло Шачко вже щорічно їздить на всеукраїнські і міжнародні конкурси, з яких привозить нагороди, а його ім’я відоме багатьом професійним художникам. Нещодавно до його «скарбнички нагород» додалася ще й … «золота медаль» міжнародного конкурсу «Золотий мольберт», фінал якого відбувався нещодавно у Львові. Павло отримав можливість відвідати французький Диснейленд, а також виграв мандрівку найвідомішими музеями Парижа. Окрім того, у Львівському палаці мистецтв відбулося відкриття персональної виставки нашого талановитого земляка.

— Усі етапи конкурсу тривали майже рік, загалом участь у ньому взяли понад 1000 учасників з 11 країн світу (Німеччини, Італії, Молдови, Болгарії, Білорусі, Литви, Латвії, Чехії та Словаччини, Угорщини, Польщі) , — каже мама хлопця пані Наталя. — Сказати, щоб син малював ще з маленького, я не можу… Його талант виявився для нас несподіванкою… Вихователька у садочку звернула увагу на його незвичні роботи, які вирізняли серед малюнків інших дітей, і порадила нам звернутися до художньої школи. Проте, оскільки з огляду на його ду-у-уже юний вік, Павла спершу до художньої школи не взяли, кілька років він відвідував школу народних ремесел. А коли таки потрапив до Тернопільської дитячої художньої школи ім. М.Бойчука, нам дуже пощастило зі вчителем: відомий тернопільський художник Микола Дмітрух пробудив у Павлові і бажання малювати, і віру в себе, і спрямував його хист у правильне русло… І хоча Павло — уже випускник художньої школи, все ж зв’язку з улюбленим наставником не пориває…
— Він малює — як дихає, природно і легко, не задумуючись, — розповідає про свого «підопічного» Микола Антонович. — Будь-яку, навіть найскладнішу композицію — відразу начисто, розмашисто, сміливо, яскраво… І завжди намалює так, що тільки диву даєшся… При цьому у нього уже є свій, особливий, не схожий ні на кого стиль, який не сплутаєш ні з чиїм іншим… Павло, незважаючи на юний вік, уже цілком зрілий художник. Наприклад, торік улітку він став наймолодшим учасником XVIII Рєпінського живописного пленеру у Чугуєві, що на Харківщині. На цьому мистецькому заході Павлові вручили диплом наймолодшого учасника. За всю історію пленеру це було вперше, щоб 14-річний юнак брав у ньому участь. А майже три роки тому Павло став лауреатом першої премії у номінації «Найтворчіша дитина» Всеукраїнської дитячої премії «Диво-дитина’2015». Вірю, що ми ще не раз почуємо про його успіхи!