24 липня відійшла у засвіти відома корінна тернополянка Ірини Максимів, яка зіграла одну з головних ролей в документальному фільмі про Голокост в Україні всесвітньовідомого кінорежисера Стівена Спілберга.
“Не думав, що так багато людей відгукнеться на цю сумну подію і що так багато тернополян знали та чули її спогади. Це для мене подвійний стимул завершити книгу її спогадів, – написав у Фейсбуці краєзнавець Тарас Циклиняк. – Вона буде великою в об’ємі і складатиметься із п’яти глав. Залишилося опрацювати сотню записів. Наразі під руками лежить 214 сторінок робочого тексту. Якщо все це густо преміщати із старими світлинами, то 400 сторінок буде точно. Дуже надіюся, що вдасться завершити роботу до кінця серпня.
“Дитинство Ірусі Саїк” – книга про довоєнний Тернопіль, його мешканців, події, вулиці, будинки… Книга-путівник. Так само, як у “Махабунді” тут буде максимально збережено мову оригіналу.
зАкришка, полЯрес, псИха, мамця, баняк, єнза, цабанити, я тебе зара пІрву, тлущ… Десятки та сотні архаїзмів (в тому числі суржику) і ніяких тлумачних словників.
Умисно не хочу робити із книжки довідник. Якщо вам щось буде незрозуміло, то так воно і має бути.
Ця, здавалося б цілком приватна історія-спогад, є чудовим пам”ятником поколінню 1860-х (бабці), 1880-х (тато), 1900-х (мама, вуйцьо, цьоця) та 1930-х (пані Ірини, її чоловік, братик Миколя) років. Дууууууууууууууууууууже густий зріз. Звички, традиції, мова, пріорітети, світогляд… Чого там тільки нема.
Дивно те, що відчуття цінності зібраного матеріалу було ще у 2014-му році. Розуміння не було. А відчуття було.
Другою та останньою книгою буде ще одна збірка, об”єднана темою довоєнного Тернополя. Гарне, круте, презентабельне видання. Усі матеріали зібрано, описано, вичитано. Зараз матеріал перебуває на етапі верстки. Про всіх причетних до цього проекту повідомлю, коли завершимо.
І останній бонусом буде друкована версія “Махабунди” з матюками. Треба лишити то в папері бодай у кількох екземплярах. То для мене одна із найцінніших робіт.
На тому буде квітка. Якщо дозволять обставини, то восени то все презентуємо.
Фото 29 травня 2020 р. Може, і останнє…”