Середа, 20 вересня 2017
• У Тернополі буде гаряча вода! • Обласну прокуратуру лихоманить! • Вражаючу книгу про війну на Донбасі Леся Орляк присвятила пам’яті загиблого сина • Школярі села Космирин страйкують із вимогою спорудження нової школи • Вбивцю продавчині із Теребовлянщини засудили на 15 років • У краєзнавчий музей — по чари минулого • Захотіли хлопці рибки… • Смертельна аварія поблизу Скалата • Борщівського цвіту — по всьому світу! • Дяк і колишній боксер Богдан Коропецький: «Є щось значиміше, ніж просто фізична краса жінки» • Мама чотирьох дітей власноруч побудувала дім • Чи буде без неї держава? • «Тернопільська медицина не гірша від закордонної» • Медики Лановецької районної лікарні врятували ногу Людмилі Йонзі після того, як кінцівку… відтяло мотокосаркою • Андрій Лучанко присвятив «Небо падає» Устиму Голоднюку • Тернополянин Володимир Кріса: той, хто творить місто… з паперу! • Слюсар-електрик КП «Тернопільелектротранс» Володимир Кінь: «Тролейбуси курсуватимуть за будь-якої погоди» • Юрій Левкович: «Ми – на порозі масштабного… мостопаду» • Комунальники роблять все можливе, щоб повернути гарячу воду в оселі тернополян • Тернопільська делегація взяла участь у XXVIІ Економічному форумі в Польщі
На Тернопільщині 18-річний Максим Чабан після сварки з дівчиною наклав на себе руки

Автор: Опубліковано: 17 Березня о 12:002383



Через місяць йому мало б виповнитися 18. Однак його вже нема… Суботнього вечора, 4 березня, у пориві люті та на межі безвиході бідолашний юнак наклав на себе руки.


Максим Чабан навчався на першому курсі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії. Родом хлопець із села Кульчини, що на Хмельниччині. Через місяць йому мало б виповнитися 18. Однак його вже нема… Суботнього вечора, 4 березня, у пориві люті та на межі безвиході бідолашний юнак наклав на себе руки. Сталася трагедія біля будинку в Кременці, де він наймав кімнатку. Після телефонної сварки зі своєю дівчиною Максим вибіг на вулицю, знайшов у прибудові мотузку і на подвір’ї вчинив непоправне…

— Боляче нам — Максима не повернути. Картаємо себе, що не вберегли його, не допомогли вибратися з юнацьких проблем, які йому видавалися вкрай гострими і безвихідними… — витирає сльози мати хлопця пані Надія. — Ще за півгодини до нещастя я говорила з сином. Був радісний, розповідав про похід із одногрупниками на замкову гору Бона. Вранці до мене зателефонували хлопці, які жили з ним на квартирі, і сказали, що він не ночував вдома. Його телефон був відключений. Серце огорнула тривога… Я зателефонувала до дівчини Максима. «Ви розмовляли вчора?» — запитала її. «Так, ми посварилися і розійшлися остаточно», — відповіла. А вже через 40 хвилин поліція повідомила, що Максима вже нема… Важко повірити в це…

Останнім часом син переживав через нерозділене кохання, але я не думала, що вдасться до такого. Вони зустрічалися близько двох років, тижнями жили одне в одного. До нас не раз приходили батьки дівчини. Діти планували весілля, але наприкінці минулого року щось між ними сталося — почали сваритися, з’ясовувати стосунки. Наскільки мені відомо, дівчина дорікала Максиму, що він не дивує її несподіванками, мало приділяє їй уваги. Якщо раніше син ділився зі мною внутрішніми переживаннями й іноді навіть радився, що відписати дівчині, то останнім часом закрився в собі. «Максимку, зачекайте, вляжуться емоції, тоді побачите, як бути далі», — просила я його. Друзі теж підтримували його, радили не перейматися тимчасовими непорозуміннями у стосунках. На жаль, не переконали… «Не чую кілька днів її голосу — не можу жити», — зізнавався мені. У нього були щирі, світлі почуття…

Пані Надія часто бувала у сина в Кременці, оскільки здобуває там другу вищу освіту. Ще школярем Максим їздив з мамою до Кременця, вподобав собі місто і людей, тому торік подав документи до академії.

— У сина були золоті руки: займався ковальством, різьбою по дереву. Забирала його речі з квартири — креслення, вироби з дерева, з паперу — і в кожній деталі відчувала його присутність, — каже пані Надія. — Син здобував спеціальність вчителя інформатики і трудового навчання. Упродовж тижня перед нещастям я була в Кременці. Бачила, як він виготовляв подарунок для своєї дівчини — кошичок у вигляді сердечка, для молодшої сестрички — пінгвіна, а мені мав щось зробити із білого камінця, але не зізнавався, що саме. Обіцяв, що приїде за два дні з презентами… А приїхав у труні… Коли мене запитують, чи маю образу на дівчину, навіть не знаю, що відповісти, бо через біль не розумію, що відбувається в моїй душі. На похорон вона не прийшла. Днями я зателефонувала до неї, щоб завезти її одяг, що був у нас, аби не ранив мені душу. Вийшла до мене, не привіталася, не висловила співчуття, віддала телефон, який їй купив Максим, виготовлене ним деревце з бісеру, м’яку іграшку, подаровану на свято Миколая… Усе повернула… У телефоні я побачила їх листування: то вона писала, що поріже вени, то син писав, що його вже нема… Молодь не розуміє, що проблеми тимчасові, а життя, на жаль, одне…


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: , ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

У Тернополі відновлюється гаряче водопостачання. Такий результат зустрічі представників місцевого самоврядування з урядовцями у Києві, що відбулася 13 вересня цього року, з ініціативи Тернопільської міської ради...


Рубрика: , Опубліковано: о 18:00


У вівторок, 19 вересня, до Тернопільської обласної прокуратури несподівано нагрянули перевіряючі. Близько обідньої пори тільки й розмов було у місті, що прокуратуру лихоманить...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:00


Свою книгу «Ти зробив усе, що зміг» Леся Орляк, матір загиблого Героя Олександра Орляка, молодшого сержанта, командира гармати протитанкового  батальйону окремої гірсько-піхотної 128-ої бригади, який загинув 6 лютого 2015 року у бою під Дебальцевим, присвятила світлій пам’яті сина та усіх полеглих захисників України...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 14:00


Школа має два невеличкі корпуси через дорогу один від одного. Восьмикласники цьогоріч взагалі навчаються у сільській конторі, що за півкілометра від школи, а торік їхнім «кабінетом» була шкільна їдальня...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 12:00


Як відомо з матеріалів справи, за два місяці перед вбивством Іван С. вийшов із тюрми. У нього чимале кримінальне минуле. Розповідають, що його притягали до відповідальності за викрадення автомобіля, за побиття. Перед фатальним нападом на продавчиню у Теребовлі він спробував нажитися, пограбувавши крамницю в Чорткові...


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 10:00



Теми дня
20 Вересня
17 Вересня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео