На коронавірусну інфекцію COVID-19, про яку на початку року чули одиниці (наприклад, 21 січня офіційно на планеті було зареєстровано лише 282 хворих), станом на кінець грудня перехворіли понад 77 мільйонів землян, а понад півтора мільйона — померли. Вірус змусив людство вживати безпрецедентні запобіжні заходи, вводити жорсткі локдауни і карантини. Причому одним роком усе це не обмежується, хвороба не здолана й нині, і всі проблеми переходять у наступний, 2021-ий…
Іншою дуже важливою подією року, що минає, стали місцеві вибори. В Україні завершується реформа децентралізації — на зміну звичним районам приходять громади, а фінансові можливості й підтримка місцевих мешканців роблять їх керівників дуже впливовими на регіональному рівні, а тому дуже важливо було обрати справді гідних.
Ці два моменти були визначальними у 2020-ому, а тому, традиційно (вже 21-ий раз) визначаючи 20-ку облич року, ми ставили звичне запитання людям, які творили його історію в нашому краї: чим найбільше запам’ятався вам 2020-ий? Проте цього разу ми попросили їх не акцентувати увагу на двох вищеназваних подіях, адже вони, безумовно, запам’ятаються всім…

Богдан Келічавий, Копичинецький міський голова
Народився 15 лютого 1992 року в місті Копичинці. Закінчив юридичний факультет Чернівецького національного університету, навчався у Таллінні (Естонія) одночасно на двох денних формах магістратури: міжнародного права та електронного урядування. Навчався у Франції за програмою обміну Erasmus, кілька років жив у Європі, а до повернення в Україну рік перебував у Канаді. У 2017 році повернувся з навчання та роботи з-за кордону, де брав участь у міжнародній програмі допомоги громадам USAID/DOBRE і консультував 75 об’єднаних громад. Згодом вирішив допомагати рідній Копичинецькій громаді і цьогоріч переміг на місцевих виборах, здобувши майже 50% голосів виборців. Одружений, сім’я його дружини Марійки разом з нею переїхала з Копичинців до Канади, коли їй було 10 років. Нині подружжя мешкає в Копичинцях.
– Цього року я навмисне концентрувався лише на роботі в громадах і взагалі не стежив за життям країни. Стараюсь фокусуватись на своїх цілях і відкидати другорядне. Коли зрозумів, що житиму на Тернопільщині, – почав знайомитись із максимальною кількістю людей, які намагаються розвивати свій край, тому область цьогоріч запам’яталась новими людьми.
У 17 років я поїхав з Копичинців, після чого пожив та побував у великій кількості місць і країн. Цього року відбулося моє повернення в місто мого народження. Коло замкнулось… У мене є досвід розвитку інших громад, тому свою роботу я знаю. Я розумію, що, можливо, доведеться приймати складні, іноді непопулярні рішення, але врешті-решт думаю, що люди будуть задоволені, працюватиму над цим активно.