Четвер, 13 грудня 2018
• Блискавичний успіх Юлії Джими • Василь Ломаченко об’єднав титули • «Ставайте на коліна, бо я вас вб’ю!» • Володимир Колінець: «Буш агітував за збереження Союзу» • Самогубство через… субсидію • «Якби Віктор не стрибнув з балкона, він би згорів…» • Останні слова Стіва Джобса • «Впевнена, що зможу дати відсіч!» • На конкурс краси до Таїланду – 15-кілограмове «Дерево життя» • Президентство Тимошенко — шанс для нового початку та прогресивного розвитку країни • Збірна України зіграє проти Португалії і Сербії • Мер Тернополя публічно прозвітував за рік, що минає • У Тернополі репрезентували проект «Виклик долі»: про людей, які не здалися і стали прикладом для інших • «Мрія» попрощалася з боргами і знайшла нового інвестора • «Карта тернополянина» – це пільги на проїзд у транспорті і знижки в торговельних мережах Тернополя • Як Ляшко під російський шансон танцював • Уайлдер зберіг титул, але… • Жива історія воїнів УПА з Бережанщини стане фільмом • Рік Модрича • Невтомний трудівник футбольного поля (пам’яті Віктора Матвієнка)
Віктор Куценко: «Нині новонародженим дітям, які ще 20 років тому були при-речені, у більшості випадків вдається надавати ефективну допомогу»

Автор: Опубліковано: 19 Травня о 14:00 52


Тернопільському обласному перинатальному центру — 10.


«Дім, у який прилітають лелеки». Та ще й прилітають так часто, що у родинах багатьох тернополян саме у цьому домі народжували уже чотири покоління, довіряючи найдорогоцінніше — своє дитя — фахівцям пологового на Замковій, як називають цей заклад досі. Минулої п’ятниці, 11 травня, в обласному драмтеатрі панувала особливо тепла та зворушлива атмосфера — тут відбувалися урочистості з нагоди 70-річчя Тернопільського міського пологового будинку та 10-річчя Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина». Поважний ювілей зібрав у святковій залі і весь теперішній колектив цього медичного закладу, і його медиків-ветеранів, і друзів, і представників влади. Впереміш із розповідями про багату історію пологового та концертними номерами звучало й безліч щирих привітань та побажань. Цікаво, які слова з усіх найбільше запали в душу головному лікарю Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина», кандидату медичних наук Віктору Куценку?

— Не раз було відмічено, що ми зберегли чудовий колектив. Для мене це найцінніше, — зізнається Віктор Васильович. — Так, ми пройшли шлях, коли із пологового будинку був створений перинатальний центр. Це історична віха в реорганізації системи охорони материнства і дитинства в області та її перехід на суттєво вищий етап. При цьому наш колектив не тільки цілковито збережений, а й розвинувся в нову якість, що дозволяє нині нашому лікувальному закладу гідно забезпечувати перинатальну допомогу.

— Кожен керівник насамперед повинен бути хорошим менеджером. Як у теперішніх умовах, м’яко кажучи, не дуже сприятливих, вашому закладу вдається не те що триматися на плаву, а й бути зразковим? Які ваші управлінські секрети?

— Про секрети важко говорити. Найважливіше завдання головного лікаря як менеджера – сформувати місію свого лікувального закладу, поставити завдання для досягнення цієї місії і розробити покрокові плани для досягнення цієї мети. При правильній організації та управлінні при досить обмеженому матеріальному ресурсі вдається досягати тих результатів, що дозволяють нам досить гідно представляти себе і тернопільську медицину на рівні України. Найголовніше – створити команду, яка буде чітко та злагоджено працювати. Основне завдання менеджера – створити систему лідерства і у цій системі дати можливість кожному працівнику максимально проявити свої найкращі  професійні та людські якості.

— Яка людина у вас ніколи не зможе працювати?

— Я краще відповім, хто зможе: це мають бути максимально порядні люди та максимально надійні і відповідальні. Якщо буде поєднання цих якостей, такі люди завжди себе зуміють знайти у нашому  перинатальному центрі. Якщо людина відповідальна, вона ніколи не може когось підставити. Специфіка нашої спеціальності у тому, що у нас від виникнення критичних ситуацій до біди – найкоротша відстань у часі. Тому наш колектив працює як одна злагоджена команда, бо тільки так може функціонувати перинатальна допомога.

— Ваш заклад сьогодні і років 20 тому. Які зміни за цей час відбулися?

— 20 років тому це був пологовий будинок. На той час у нашій державі ще не було такого поняття як перинатальна медицина та перинатальна допомога. У 1965 році в Канаді вперше була створена система перинатальної допомоги, через два роки її підхопила уся Америка, а потім вона перейшла у Європу. У пострадянські країни поняття перинатології та перинатальної медицини прийшло набагато пізніше, тому ті технології, що існували, були задіяні на старих засадах розподілення системи охорони материнства і дитинства. Згадайте хоча б, що мама перебувала в одній палаті, а дитина – в іншій. В перинатології все «закручується» навколо дитини. Україна визнала, що особа масою 500 г і більше вже має юридичний статус дитини, а раніше діти масою до 1 кг не мали цього статусу, це були абортні плоди… Тобто вимоги до захисту дітей, щодо виживання новонароджених і надання їм медичної допомоги стали надзвичайно високими. Те, що було раніше і те, що є тепер, – це наче порівняти маленький кораблик і великий океанський лайнер. Скажімо, про відділення інтенсивної терапії новонароджених 20 років тому ніхто навіть не чув. Нині ж дітям, які у минулому були приречені, у більшості випадків вдається надавати ефективну допомогу.

У нас концентруються жінки з дуже складними патологіями. Є сучасні інноваційні технології, що дозволяють боротися за життя цих мам, при серйозних крововтратах утримувати їх в житті, надавати висококласну хірургічну допомогу, зберігаючи не тільки життя, а й дітородну функцію. Нині робимо такі операції, які колись тільки теоретично уявляли. Раніше при наявності різних складних патологій були серйозні материнські втрати, а нині завдяки ласці Божій і праці всього колективу ми можемо досягати результатів збереження життя, здоров’я мам та дітей при абсолютно критичних ситуаціях.

Фахівці перинатального центру виїжджають також у райони, де надають ефективну організаційно-методичну і лікувально-діагностичну допомогу своїм колегам на місцях, якщо можливості лікарень другого рівня це дозволяють. У нас склалися хороші професійні людські стосунки з кожним фахівцем області, з кожним головним лікарем районів, яким ми завжди готові прийти на допомогу. Наша реанімаційна бригада виїжджає на усі критичні ситуації у кожен район, у кожен найвіддаленіший куточок Тернопільської області. Втім, вони для нас не віддалені, вони близькі і рідні, ми там присутні, наскільки це можливо, і надаємо допомогу пацієнтам на місцях або ж безпосередньо у перинатальному центрі.

Нині у нас відбувається 70% передчасних пологів з усієї області. Тут сконцентровані усі патологічні випадки, ми відпрацювали технологічні лінії маршрутів пацієнтів зі складною патологією. Тернопільський обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина» надає допомогу, яку інші лікувальні заклади надати просто не в змозі — як за організацією, так і за можливостями, тому що у нас є високотехнологічне обладнання та сконцентровані найкращі фахівці, відпрацьовані виробничі процеси. Все це дуже важливо.

— Обладнання, зрозуміло, дороговартісне. Як у теперішніх умовах вам вдається його придбати? Адже на бюджет сподівань мало… Завдяки допомозі спонсорів?

— Ми маємо три основних джерела надходження — Фонд Віктора Пінчука, національна програма «Нове життя – нова якість охорони материнства» та благодійна і гуманітарна допомога соціально відповідального бізнесу й людей-меценатів.

Найважливіший внесок, мабуть, відсотків 80, зробив Фонд Пінчука. Ще у 2008-ому році люди, які працюють у цьому Фонді, привезли нам обладнання на суму 5,2 млн. гривень. Зауважте, що це у той час, коли долар ще коштував 8 гривень, тож це була просто колосальна допомога. Ми їм безмежно вдячні, тому що і тоді, і тепер це – практично останнє слово в інноваціях, найкраще технічне обладнання, що є у світі. Нам вдалося налагодити з ними найтіснішу співпрацю. Власне кажучи, Фонд Пінчука забезпечив умови для створення справжнього перинатального центру, надавши обладнання у відділення інтенсивної терапії для новонароджених. Ми і нині з ним співпрацюємо. Скажімо, торік отримали два апарати першого вдиху, які в рамках благодійної акції закупили Фонд Пінчука та мережа магазинів «Єва».

Дуже велику роль для нас відіграло й те, що у 2012 році ми були одними з перших в Україні, хто почав співпрацювати за національною програмою «Нове життя – нова якість охорони материнства». Це друге джерело, з якого ми отримали надзвичайно ефективну, потужну та дієву матеріальну допомогу від держави. Свого часу співпрацювали також з японським посольством та іншими благодійними організаціями, що надали нам дуже потужний ультразвуковий апарат «Toshiba». Власне, саме обладнання – це ще не все, треба створити інфраструктуру, яка б забезпечила його ефективне функціонування. Тож разом із органами державної влади знайшли можливості для створення інфраструктури, щоб це обладнання ефективно використовувалося. Щиро вдячні обласній раді, яка періодично виділяє нам кошти для підтримання інфраструктурних систем. Скажімо, торік обласна рада виділила кошти, на які ми закупили два компресори, один автоклав та одну пральну машину.

— Ви очолюєте заклад з 2003-го року. Що вважаєте за цей час своїм найбільшим досягненням? Чим найбільше пишаєтеся?

— Пишаюся тим, що у складні часи реорганізації пологового будинку ми обрали правильний стратегічний напрямок для лікувального закладу. Вдалося сформувати команду однодумців, яка з розумінням поставилася до того, що жити по-старому не можна і що фінансове забезпечення міста не може утримувати у Тернополі два таких медичних заклади. Ми свідомо пішли на те, щоб створити перинатальний центр – лікувальний заклад, який може надавати медичну допомогу вищого — третього рівня. Це найбільше наше досягнення.

У Тернопільському обласному клінічному перинатальному центрі «Мати і дитина»

  • народжується кожна 4-а дитина в області
  • відбувається до 70% передчасних пологів з усіх передчасних пологів області
  • щороку народжується до 2500 малюків
  • працює 391 фахівець різного профілю, з них 70 лікарів, більша частина яких мають вищу та першу категорію; 158 акушерок, медичних сестер та анестезисток

Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Перегляньте також:

Loading...
Нещодавно опубліковане

Лідер збірної України здобула перше особисте «золото» на етапах Кубка світу
...


Рубрика: , , Опубліковано: о 12:00


Незважаючи на опір досвідченого суперника, Василь таки залишив канвас з піднятою рефері рукою
...


Рубрика: , , Опубліковано: о 10:00


У Тернопільському міськрайонному суді 12 грудня відбулося слухання справи щодо вбивства 20-річного тернополянина Віталія Гнатишина та побиття його друзів двома мажорами. Трагедія сталася у ніч на 30 червня біля нічного клубу «Алюр». Тієї ночі Віталій святкував день народження. Сергій Терендех та Володимир Біляшевич безпідставно накинулися на незнайому компанію, яка чекала біля закладу на таксі. Терендех завдав двох професійних ударів Віталю в голову, а потім із Біляшевичем побили інших хлопців. Біляшевич погрожував пістолетом, одного із незнайомців вдарив рукояткою. Два удари стали фатальними для іменинника.....


Автор: Рубрика: , , Опубліковано: о 9:44


Виповнюється 9 днів із дня смерті колишнього президента США Дж. Буша-старшого. Прожив він 94 роки. За час свого президентства побував і в Україні. Це було у серпні 1991 р., за три тижні до проголошення Незалежності...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:00


У бабці Наді була пенсія 1760 грн., а за газ їй довелося б заплатити без субсидії кілька тисяч...


Автор: Рубрика: , , , Опубліковано: о 14:30



Теми дня
13 Грудня
12 Грудня
11 Грудня
Курс валют на портале banker.ua
banker.ua
Відео