Це було зворушливо і неймовірно боляче: в палаті госпіталю розписували двох лежачих десантників з молодими і красивими дівчатами. Лікарі не давали шансів навіть на те, що хлопці будуть сидіти… Утім, сталося диво, якого медики не сподівалися, — Руслан підвівся!
Кохання з першого погляду і — на все життя
Руслан Яриш та його кохана Олена — з Миколаєва. «З Русланом ми познайомилися випадково, він заїжджав у справі в фірму, в якій я працюю. Через деякий час він розшукав мене по соцмережах, запросив на каву… Так почався наш роман. Він пізніше мені зізнався, що закохався з першого погляду. Ми прожили в цивільному шлюбі півтора року і в лютому планували одружитися. Але не встигли: Руслан вже служив за контрактом, і через конфлікт в Криму їх частину забрали на південний рубіж”, — розповідає Олена Яриш.
Весь час, що Руслан перебував у зоні АТО, вони телефонували одне одному. «Ми дуже шкодували, що не встигли одружитися. А 19 червня пролунав дзвінок: Руслан отримав поранення… У мене був шок, сльози, але я відразу взяла себе в руки і з думками — головне, живий! — виїхала до харківського шпиталю».
Під Червоним Лиманом його 79-та аеромобільна бригада потрапила у засідку. Куля розтрощила праву лопатку, пробила легені і потрапила в хребет. Олена приїхала до коханого, щойно дізнавшись про поранення. Діагноз — параліч — шокував. Руслан просив його покинути, натомість вона запропонувала йому зіграти весілля. «У день весілля, коли одягала йому обручку на поранену руку, бачила, що йому боляче, — пригадує жінка. — Молила Бога, щоб чоловік почав ходити!»
Щоб доглядати за чоловіком, Олена переїхала до Києва, жила з ним у палаті. Рік Руслан та Олена боролися за здоров’я чоловіка в Україні, втім, вітчизняні медики були безпорадні: «Якщо він не встав за два-три місяці, чутливість не відновилася за півроку — це все. Після його поранення він не повинен навіть піднімати руки», — пригадує їхні слова Олена.
«Зроблю все, щоб поставити чоловіка на ноги!»
Олена Яриш — справжній боєць. Вона не кинула коханого, коли лікарі оголосили вирок — «Лежачий довічно», а стала боротися разом з Русланом за нове повноцінне життя. Олена збирала гроші на лікування в Ізраїлі, жила в Києві в одній палаті з Русланом, аби бути поруч з коханим і допомогти йому в будь-який момент.
Поставив хрест на українському десантникові й ізраїльський нейрохірург… «Взяв за ногу і сказав: «Ти ходити не будеш», — розповідає сам Руслан Яриш. Втім, йому було заради кого жити і не здаватися: вдома на нього чекала маленька донечка. Ще рік виснажливих тренувань у харківському центрі, паралельна додаткова реабілітація і сталося диво — Руслан пішов!
Чутливість у ногах десантника вразила медиків. Лікарі приватної клініки готові поставити Руслана на ноги остаточно: «Тепер наше завдання посилити його результат. Це не просто унікальна технологія. Це комплекс методик, які допомагають відновити і віднайти компенсацію у м’язах тіла людини, щоб вона могла пересувати ноги», — зазначає нейрохірург, директор Центру нейрореабілітації Олег Кулик.
Нині Руслан Яриш уже перебуває у згаданому Центрі. Півроку реабілітації коштують 18 тисяч євро. Але таких коштів у десантника немає. Тому родина просить допомоги всіх небайдужих. Реквізити для допомоги: карта ПриватБанку 5168 7572 2128 0433, Яриш Руслан Анатолійович. Будь ласка, не зважайте, що хлопець не тернопільський, а миколаївський. Нині вони — всі наші: Руслан був серед перших, хто став на захист країни на Донбасі. І не думайте також, що ваша допомога маленька. Якщо маленьку допомогу нададуть тисячі — потрібна сума збереться швидко.
«Ми віримо, що все буде добре, — каже Олена Яриш. — Я зроблю все, що в моїх силах, щоб поставити чоловіка на ноги: сенс мого життя — моя сім’я, і я не маю права бути слабкою!»
Джерело: НОВА Тернопільська газета