Середа, 10 грудня 2025
• Під завалами загинула працівниця видавництва “Богдан” Ірина Чорненька • Чоловік на фронті, а дружина з сином рятувались від ракети в Тернополі • Від ракетного удару загинула працівниця Тернопільської ОВА • Страшні наслідки російської атаки на Тернопіль: 33 загиблих, 6 зниклих безвісти • Віталій і синочок Давидко загинули через російську атаку на Тернопіль • Росія вдарила по двох житлових будинках у Тернополі • Школярка з Тернополя стала лауреаткою премії імені Павла Тичини • Нападав на людей і грабував, а потім втік в Іспанію: судитимуть тернополянина • У ресторані “Пролісок” невідомі побили скло і пошкодили майно • Лялька-мотанка має глибоке коріння в українській культурі • На Шумщині виділили город у… зоологічному заказнику «Людвище» • Сила не має статі: тернопільська нацгвардійка розповіла про власний шлях у війську • Які громади на Тернопільщині найбільше допомагають захисникам? • У Кременці чоловік мало не загинув через удар дерев’яною балкою • Чорнобривці — на чай для захисників • Кардинал із Тернополя з українцями в Австралії здійняли гігантський прапор України • Олександр Вовкотеча із Підволочиська очолив Службу військового капеланства ЗСУ • У Бережанах пенсіонер вчадів через замикання настільної лампи • Священник із Вишнівецької громади розробив мобільний додаток для покаяння • Тернопільська «Посмішка» — серед найкращих на всеукраїнському фестивалі мистецтв
Останній романтик театру: 10 років без Михайла Форгеля

Опубліковано: 7 Вересня о 16:44 34


Він був великим життєлюбом, умів запалюватися і запалювати інших, умів помічати усе веселе в житті.


Людина великої духовності, високих потрясінь, нерозмінних поглядів. У покійного директора та художнього керівника Тернопільського обласного драматичного академічного театру ім. Т. Шевченка Михайла Форгеля було безліч почесних звань: заслужений діяч мистецтв, лауреат всеукраїнської програми “Лідери регіонів”, єдиний у нашому місті театрознавець та  театральний критик, котрий закінчив Державний інститут театрального мистецтва у Москві (ГІТІС). Проте він, на відміну від багатьох чиновників від мистецтва, ніколи їх не вип’ячував, не афішував, завжди залишався непомітним добрим духом театру… Тому й  залишався у нашій пам’яті таким, як завжди любив казати про себе: “Я — просто Михайло Форгель”. Він був самородком, справжнім явищем нашого міста, одним з найкращих та найшанованіших його представників. Він  був великим життєлюбом, умів запалюватися і запалювати інших, умів помічати усе веселе в житті. Він був завжди на зльоті. Як важко писати про нього “був”…

«Форгель жив, як Ленін — тільки лампа і книжки…»

Щоразу, коли говорив про храм Мельпомени, відчувалося, що вимовляє це слово з великої букви — ТЕАТР.

Театр був його сім’єю, його любов’ю, його життям. Не встиг надбати сім’ї та дітей, проте зі своєю смертю залишив у театрі понад сотню сиріт — для кожного з акторів і працівників був батьком, за кожного хвилювався, як за власну дитину. Найкращі спогади чи не усіх “шевченківців” нерозривно пов’язані з ним.

“Як вберегти в собі це серце, якщо воно не кам’яне?” — писала про таких, як Михайло Форгель, Ліна Костенко. Його серце просто не змогло вмістити усього того, чим він жив… 29 вересня 2006 року серцевий напад в одну мить обірвав життя останнього романтика театру.

“Головним принципом його життя була порядність. Михайло Форгель любив і розумів акторів і режисерів. Ми ніколи не бачили його сердитим, злим. Навіть якщо йому щось не подобалося, у нього вистачало внутрішньої сили, природного таланту, інтелігентності не виносити це на широкий загал. У нього була широка душа, — пригадують актори. — Він не будував собі палаців, у побуті був неймовірно скромним: усе його багатство — це китайська ружа та бібліотека. Пам’ятаємо, коли перевозили його речі на нову квартиру, то він переживав не за меблі, а за цей вазон і книги. Про нього навіть складали “легенди”, начебто Форгель живе, як Ленін — тільки лампа і книжки. Здавалося, він був таким маленьким і скромним чоловіком, а насправді — лідер у всьому. В Київському інституті культури його знали як єдиного, хто принципово розмовляв тільки українською мовою…  Він, як ніхто інший, горнув до себе талановитих і цікавих людей…”

Згорів, запалюючи інших

Був не просто директором, а й умілим керівником, організатором, режисером, генератором ідей, театральним “миротворцем”. Але ж якою ціною цій безкомпромісній, проте ранимій душі усе це давалося! “Я багато років пропрацював у різних культурних установах, але найскладніше — саме в театрі. Театральні колективи надзвичайно своєрідні, адже кожен актор — це творча і самобутня людина. Тому вважаю, що кожен з 15 років, що я працюю в театрі, слід вважати за два, а то й за три”, — зізнавався якось в інтерв’ю “НОВІЙ…” Михайло Якубович. Проте саме він зумів належно репрезентувати наш театр не лише в Україні, а й у світі. Саме за його керування Тернопільський драмтеатр отримав статус академічного, він відродив і на своєму невичерпному ентузіазмі проводив фестиваль “Тернопільські театральні вечори”, домігся для працівників театру високих зарплат, піклувався про кожного без винятку.

Кажуть, він “згорів” на роботі. Проте, згораючи, завжди умів запалювати інших. Фестиваль молодої режисури “Тернопільські театральні вечори. Дебют”, ініціатором створення і засновником якого був Михайло Форгель, за багато років його проведення уже встигли охрестити “форгеліадою”. Проте, мабуть, лише одиниці знають, з яким “боєм” доводилося йому щорічно “вибивати” у чиновників кошти для проведення цього фестивалю… Можливо, саме їхньої бездушності до мистецтва не витримало його серце, якому боліли усі біди нашого театру…

Його світлий дух залишатиметься з нами, допоки на Театральному майдані височітиме наш театр, допоки “шевченківці” презентуватимуть нам нові прем’єри, яким він завжди так радів, допоки у Тернополі будуть відбуватися вистраждані ним “Театральні вечори”.  А ми завжди будемо пам’ятати його. І спогади ці — найсвітліші.


Джерело: НОВА Тернопільська газета

Нещодавно опубліковане

Внаслідок жахливого ракетного удару по Тернополю 19 листопада, загинула працівниця видавництва "Богдан" Ірина Чорненька...


Рубрика: , Опубліковано: о 11:22


Трагічний ранок 19 листопада назавжди змінив життя родини Геляс у Тернополі...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:11


Галина Мацьків загинула під завалами зруйнованого російською ракетою будинку в Тернополі...


Рубрика: , , Опубліковано: о 9:00


22 листопада о 18:00 у Тернополі завершили пошуково-рятувальні роботи після масованого російського удару...


Рубрика: , , Опубліковано: о 20:16


Внаслідок ракетної атаки ворога на Тернопіль 19 листопада трагічно загинули Віталій Долиняк та його маленький син Давидко...


Рубрика: , , Опубліковано: о 11:52


Найпопулярніше цього тижня

Теми дня
23 Листопада
22 Листопада
19 Листопада
10 Листопада
24 Жовтня