Причина такої “пошесті” доволі меркантильна: намагання приховати “зароблене” “непосильною працею” майно напередодні обов’язкового електронного декларування. А це неабиякий “гвіздочок” для люстрації у контексті такої очікуваної простими громадянами і геть небажаної для служителів Феміди судової реформи, що стартувала з початком жовтня. Кожен суддя буде змушений пройти переатестацію, а це означає, що буде оцінена його професійна діяльність, моральні якості, співвідношення між доходами і надбаними маєтками. Власне, тому й заметушилися судді, немов карасі на гарячій пательні. І якщо мораль ще можна буде якось “підтягнути”, скажімо, “засвітившись” у зоні АТО, як це зробила “героїня” нашої публікації Марія Семенівна, то фаховість непросто довести, якщо за спиною гора несправедливих рішень. Не так легко буде й “розгребтися” з віллами-джипами-гектарами — це питання хапає хапуг у мантіях просто “за живе”. Тому чого тільки не вигадують ці спритні хабарники, аби й надалі жити в розкошах і не декларувати реальних статків: переписують майно на родичів, фіктивно розривають шлюби, їхні дружини та “спадкоємці” терміново змінюють прізвища, місця реєстрації… Так, Феміда сліпа, але ж не народ!

Зарплата судді — 46,5 тисячі гривень

Отже, 30 вересня набули чинності зміни до Конституції щодо правосуддя та новий закон про судоустрій та статус суддів. Погрузлі у корупції та беззаконні суди тепер мають пройти докорінні зміни і почати роботу з чистого аркуша. Судова реформа передбачає скасування низки судів та створення нових із суддями, набраними на основі конкурсів. Усі районні, міжрайонні, міські суди згодом замінять створені місцеві окружні суди. Найшвидшою зміною у суддівській системі стало скасування суддівської недоторканності. У законі прописана й низка антикорупційних механізмів для суддів, зокрема, зобов’язання щороку подавати, окрім декларації про доходи, ще й декларації родинних зв’язків та доброчесності. Запроваджується механізм постійного моніторингу способу життя суддів та рівня їхніх витрат. Однією з нових підстав для звільнення судді стане відмова довести законність джерел походження майна. Відтепер контроль над суддями бере Національне антикорупційне бюро. А щоб судді перестали брати хабарі, їм мають суттєво підвищити заробітні плати. Так, судді місцевих судів матимуть посадовий оклад у розмірі 30 мінімальних заробітних плат — це 46,5 тис. гривень у місяць, судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого — по 50 “мінімалок” — це 77,5 тис. гривень, судді Верховного Суду — 75 “мінімалок” — 116,2 тис. гривень. До цього ще треба додати різноманітні надбавки. Нині судді найнижчих судів отримують 10 мінімальних зарплат, найвищих — 13.

Теперішніх суддів матимуть можливість замінити незалежні від старої системи юристи, навіть якщо вони не мають досвіду роботи у суддівстві. Отож, чесні адвокати, науковці та правозахисники просто зобов’язані подавати свої анкети на конкурс. Умови для кандидатів такі: громадянство України, вік — від 30 до 65 років, вища юридична освіта, стаж професійної діяльності у сфері права — 5 років, для Верховного Суду — 10. Незалежним органом, який відтепер звільнятиме та призначатиме суддів, стане Вища рада юстиції, але з повністю зміненим складом і трансформована у Вищу раду правосуддя.

Клан Стадників негідний суддівських мантій

Якщо хочемо мати справедливі суди на Тернопільщині, то всією громадою мусимо активно долучатись до переатестації суддів. Неправомірні рішення, суддівські помилки, нехтування законом, вседозволеність і зверхність — ці  та інші докази негідної роботи суддів треба подавати у вищі органи судочинства. Кожен скомпрометований суддя повинен назавжди зняти мантію.

“НОВА…” своїми публікаціями також обов’язково долучиться до процесу очищення судів. Точніше, вже долучилася. В архіві нашої газети більш ніж достатньо публікацій про “діяльність” місцевих суддів. Варто згадати хоча б викривальні матеріали про суддівський клан Стадників. У період народної люстрації до редакції не зачинялися двері — громадяни приходили з паками своїх справ, що їх безсоромно “завалила” Марія Стадник. Так, через несправедливе рішення цієї судді у тернопільського товариства “Аско” ледь не відібрали автозаправку і землю. Доходило до того, що, розглядаючи справу і приймаючи рішення, ця, з дозволу сказати, “жриця” Феміди свідомо опиралася на… підроблені документи! На її совісті й справа про поділ майна колишнього АТ “Агробуд”, що на вул. Микулинецькій. Вищі суди скасували рішення, прийняте суддею Стадник, але через “помилку” суду першої інстанції тяганина тривала аж шість років. “Обросла” ця горе-суддя скандалами і судовими процесами й через особисті майнові питання. Суддівські повноваження вона використовувала не тільки для виконання замовних рішень, а й для задоволення своїх ненаситних інтересів. Отримавши безкоштовну квартиру (за кошти Господарського суду Тернопільської області) на проспекті Степана Бандери, 81-а, Марія Семенівна через колег-суддів “вибила” безкоштовно ще й гараж площею 17,2 кв.м, аргументуючи тим, що це належна їй… “кладовка”. Інші мешканці будинку оплачували будівництво своїх гаражів, але тільки не суддівська родина. До речі, у цьому гаражі, як розповідають, Стадники  тримають, крім дорогої іномарки, ще й власну яхту! А ще суддівська родина хотіла “накласти лапу” на чужий клаптик землі неподалік їхнього будинку, тому влізла у тривалі суди із забудовником, який на законних підставах звів там багатоповерхівку. На сором курям була й ціла історія боротьби Стадників проти сусіда з приватного сектора. Під орудою суддівської родини мешканці їхньої багатоповерхівки нахабно загородили сусідський виїзд, хоча на той час не мали навіть документів на землю під своїм будинком. Бійки, крики, різання болгаркою брами  — усе це провокували своїми незагнузданими амбіціями вершителі правоблуддя Стадники.

Перелік професійних “заслуг” Марії Семенівни можна продовжувати до безконечності. А ось її чоловік Олег Стадник, суддя Апеляційного суду Тернопільської області, взагалі причетний до винесення вироку невинній людині. За чужий злочин колегія тернопільських суддів, у складі якої був пан Стадник, засудила хмельничанина Івана Нечипорука на 15 років тюрми. Чоловік відсидів, але довів свою невинність у Європейському суді з прав людини. Відповідно Європейський суд визнав рішення тернопільських суддів протизаконним. То чи мають право такі судді не те, що залишатися у суді, а навіть подавати документи на переатестацію? Однозначно, ні!!! Їх місце — за гратами!