Під бетонними блоками загинув 28-річний Василь Кулька з села Боричівка Теребовлянського району.

Близько 13-ої години хлопець разом з іншими працівниками бригади переносив пшеницю зі складу. По два боки у приміщенні були купи зерна, а між ними стояли бетонні блоки. Коли частину зерна вибрали, інша «підперла» блоки і, вочевидь, посунула їх. На превелике нещастя, саме в ту мить, коли впали кількатонні бетонні брили, поруч проходив Василь. Сталося непоправне… Інші робітники заклякли на місці, ніхто раніше й не задумувався про можливу небезпеку. За мить кинулися до хлопця, але добратися до нього не змогли — його цілком накрило блоками вагою по півтори тонни кожен, годі було щось вдіяти… Для деблокування потерпілого з-під бетону на місце події викликали рятувальників. Приїхали швидка та поліція. Рятувальникам довелося відтягати блоки, що було доволі непросто. Василя навіть неможливо було впізнати…

У Боричівці розповідають, що відразу після школи Василь пішов працювати, щоб заробляти на себе і не сидіти на шиї у тата. Крім нього у сім’ї є ще молодший брат, який нині служить в армії. Батьки загиблого розійшлися різними життєвими дорогами. Подейкують, що багато років тому після постійних сімейних чвар мати покинула батька та синів і переїхала на Івано-Франківщину. Велике горе змусило нині матір повернутися до рідних…

Як розповіли односельці, батько сам виховував хлопців, ставив їх на ноги. Великою опорою для нього був Василь. Щоб заробити якусь копійчину для сім’ї, він їздив на заробітки до Москви, Калінінграда, в Абхазію… Останнім часом підробляв у Теребовлі, а на фірму, що на Дружбі, пішов працювати два місяці тому. Прикро, що Василь з братом росли без матері. Вона приїхала на похорон, гірко плакала, мабуть, шкодувала в душі, але нічого змінити вже неможливо.