Хлопець хапається за будь-яку можливість, аби знову стати на ноги й почати повноцінне життя, яке обірвав нещасний випадок 30 травня 2011 року. Для цього створив групу для збору коштів у соціальній мережі «ВКонтакте». 

Того злощасного дня, Віктор з друзями відпочивав на місцевому ставку у Кременці. Однак весняна погожа днина повернулася великою бідою – хлопець, стрибаючи з берега в воду, не розрахував глибини ставка й сильно вдавився об його дно.

– Захлинаючись під водою, я ще не знав, в яку біду потрапив, – зізнається Віктор. – З того дня мало, що пам’ятаю, пригадую, лише, що коли мене витягли з води, було багато людей, швидка, крики… «Чому я не можу поворухнутись? Який різкий біль!!!» – думки ламали мені голову, і я чекав, коли закінчиться це пекло. Я твердо вірив, що все мине, навіть коли чув слова лікарів: «Травма вкрай важка. Дивно, що він ще живе…»

У важкому стані, з важкою травмою хребта, переломом третього шийного хребця, хлопця відразу доправили до Кременецької райлікарні, а звідти – до Тернопільської обласної лікарні, де його прооперували.

– Шестигодинна операція минула успішно. Сорок днів я провів у реанімації… Але на ноги не став.., – розповідає Віктор. – З того часу не раз впадав у відчай від думки, що ніколи не буде так, як раніше, що не зможу ходити. Проте щоразу відганяю від себе ці «чорні» думки, бо шанси на одужання є. Я пообіцяв собі, що буду боротися і за жодних умов не здамся! Але самому мені цього тернистого шляху не здолати. Поруч – мама, вона старається з усіх сил, та вони не безмежні. Її мінімальної зарплати і моєї пенсії розміром у тисячу гривень не вистачить навіть на тренажери, які необхідні, щоб зміцнити м’язи і стати самостійнішим, звільнитись від цілодобової опіки і догляду, як за дитиною. Я дорослий і хочу сам собі давати раду, допомагати іншим, а не чекати допомоги. Згідний невтомно працювати над собою, долаючи біль і втому. Та, крім тренувань удома, потрібно проходити реабілітацію в санаторіях, перебування в яких в Україні коливається в межах 42 тисяч гривень. На сьогоднішній день – це не космічна сума, проте нам з сім’єю самостійно її не зібрати. Змушений просити про допомогу всіх небайдужих.

Щоб допомогти Вікторові пройти реабілітацію та оправитися після нещасного випадку, кошти можна надсилати на картки «Приватбанку» – доларова – 4731 1856 1223 5637, гривнева – 5168 7556 0091 1883. Обидві картки на ім’я Віктора Олександровича Жгутова. За більш детальною інформацією телефонуйте: (096) 98 35  015, (093) 00 18 275.