Нині в Україні вкрай складне становище. Українці змушені боротися на два фронти. З одного боку — війна з Росією, яку українська влада, незважаючи на щоденні бойові дії і десятки тисяч вбитих, калік і поранених, продовжує цинічно називати АТО. З іншого боку — сама українська влада. Через її продажність та бездіяльність сьогодні в нас відбувається не війна держави під назвою Україна з елементами громадянського суспільства проти агресора, а агресору протистоїть українське громадянське суспільство з елементами держави. А держава ще й перешкоджає!

Третій рік триває війна, щодня — втрати… І весь цей час ведеться повномасштабна торгівля з окупованими територіями! Фактично “головнокомандувач” української армії Порошенко та його найближчі підлеглі дають ворогові зброю, якою вбивають наших хлопців. Масштаби “торгівлі на крові” вражаючі: за сумнозвісною формулою “Роттердам плюс” збагачувалися не тільки олігарх Ринат Ахметов (до речі, за даними “Форбс” торік його статки подвоїлися (!), такого не було навіть за його друга Януковича, і тепер складають 4,6 млрд. дол.) та ватажки російських бойовиків, а й оточення президента Порошенка, уряду Яценюка – Гройсмана. Коли патріоти блокади перекрили їм “краник”, різні “солов’ї” від Адміністрації президента, Кабміну, МВС і продажної Верховної Ради почали заливатися і бризкати слиною, що блокада завдає країні великої шкоди. Більше того, днями Порошенко брехливо заявив про те, що через блокаду МВФ не виділив Україні черговий транш. І все — про гроші та гроші… Й жодного словечка — про патріотів, які гинуть на фронті, томляться в російському полоні і в українських тюрмах. Найбільша біда нинішньої України в тому, що монстрам при владі вона не потрібна.

Та українці не опускають рук і налаштовані продовжувати справу Революції Гідності. З цією метою у Тернополі нещодавно був створений Регіональний штаб блокади торгівлі з окупантами, що об’єднав майже всі патріотичні громадські організації Тернополя й області (розташований він на вул. І. Франка, 12/22, в приміщенні “Автомайдану”), а 16 березня відбулася його презентація у формі прес-конференції. Серед іншого ініціатори Штабу розповіли про реальне становище на фронті. Від їх розповідей закипає у жилах кров і мимоволі стискаються кулаки…

Волонтерів «підставляє»… поліція

– Ми нещодавно повернулися зі Сходу. Яка там ситуація? Крім зневіри бійців, боротьбу яких нівелюють дії влади, здійснюється неймовірний тиск на волонтерів, – розповів відомий волонтер групи “Схід та Захід – єдині” Василь Конько. – Наші буси перевіряють на кожному блокпосту, і ті перевірки “пахнуть” серйозними “підставами” з боку правоохоронців. Своїм хлопцям я відразу наказав стежити уважно за поліцейськими, які будуть відкривати дверці, “бардачки”, щоб нам чогось не підкинули, за що потім у нас запитали б.

Так, цього разу волонтери групи “Схід та Захід – єдині” зіткнулися з проблемами на блокпосту на виїзді з Бахмута Донецької області, який контролює так звана “донецька народна поліція”, де хамство, образи, постійні недомовленості — явище звичне. Допомагають волонтерам у таких ситуаціях лише досвід, здобутий за три роки поїздок на фронт, а ще камери, на які ми фільмуємо усі дії “поліції”, що, власне, її трохи зупиняє. Проте це не волонтерам сьогодні перепадає і болить найбільше. До бійців, які беруть участь у блокаді торгівлі з окупантами, влада і поліція ставляться, як до зрадників. Цього ми не дозволимо!

«Звільнення полонених перетворили на «концерт»…»

– Бійців, які служать, і тих, хто перебуває нині в полоні, мають за ніщо, – поділилася одкровеннями відома тернопільська волонтерка, голова Тернопільської обласної спілки учасників бойових дій Алла Борисенко (“Чонгар”). – Блокада торгівлі на крові розпочалася і для того, щоб відбулося звільнення українських полонених. Бо сьогодні це перетворили на якийсь “концерт”. В координаційному центрі СБУ створено безліч підцентрів, але в жодного з них немає доступу на ворожий бік, вони не можуть відправити нашим бійцям, які перебувають у полоні, навіть допомогу. Деяких полонених хлопців торік восени перевезли в колонію до Макіївки. Там вони були голі-босі до середини зими, аж доки ми не доставили їм продукти харчування, одяг, медикаменти, листи від рідних, що, власне, є єдиним засобом зв’язку. А тиждень тому єдиний канал, який ішов нам назустріч у визволенні полонених, “обрізали”. “Офіцерському корпусу” заборонили не тільки будь-які контакти з ворожою стороною, а й надання будь-якої допомоги нашим військовополоненим. Складна ситуація і з фронтовими медиками. Кілька днів тому в дівчат-медиків, які поверталися на фронт з Києва, наші поліцейські відібрали й викинули медикаменти, так необхідні на передовій для оперування. Дійшло навіть до того, що відбирають будь-які препарати і просто знищують. Останній такий випадок стався 15 березня: мабуть, знищили б усі знеболювальні, якби не нагодилися наші бійці і не вступилися за дівчат…

“Далі так тривати не може!” – наголошують волонтери й активісти Тернопільщини. Саме тому вони мобілізовують усі свої сили, щоб приєднатися до блокади, й запевняють, що, крім офіційного рішення РНБО про припинення торгівлі із окупованими територіями, варто прийняти Закон про окуповані території, який відразу зніме багато питань, зокрема, пов’язаних з торгівлею та військовополоненими українцями, які нині юридично вважаються заручниками терористів. Якби був такий Закон, то на українських бранців поширювалася б дія всіх міжнародних конвенцій та угод і вони мали б зовсім інші права, переконані активісти. Та все впирається в нинішню українську владу, яка нічого не робить для фронту і стала вже ворожою українському народові. Треба цю владу змітати!