Це і є справжнє Кіно. Котре повертає тобі генетичну пам’ять і пробирає до кісток. Фільм без «шароварщини» і «плачів Ярославни», фільм, у якому чи не вперше за всю новітню історію  українського кіно українця не вб’ють у фіналі…  Фільм, за який нарешті не соромно… Недаремно і дуже символічно всеукраїнський старт прокату фільму «Червоний»  було заплановано на 24 серпня — це справжнє кіно справді незалежної України. А перед загальноукраїнською прем’єрою (фільм стартував у 150 кінотеатрах України) тернополяни отримали нагоду одними із перших переглянути «Червоного» під час допрем’єрного показу та поспілкуватися із режисером стрічки Зазою Буадзе, продюсерами Володимиром Філіповим, Андрієм Суярком та виконавцем головної ролі, львівським актором  Миколою Березою.

— Я просто дуже щасливий, що мені запропонували стати режисером цієї стрічки, —  зізнався тернополянам  Заза Буадзе.   — Ця тема мені знайома з дитинства. Цей біль, я, як і моя родина, проніс крізь життя. Гасло нашого фільму: «Боротьба, яка триває досі». Для мене і для всієї команди було зрозуміло: ми знімаємо фільм не тільки про повстання в ГУЛАГу у далекому 1947 році  десь на краю світу, а про боротьбу, яка триває досі. Ми прекрасно розуміємо, що ми на війні. Причому — усі ми… І єдиний варіант завершити боротьбу — перемогти…

Письменник Андрій Кокотюха, автор  роману «Червоний», за мотивами якого, власне, і знято стрічку, до Тернополя прибути не зміг, проте зазначив, що якби такі фільми почали знімати 20 років тому, то в Україні сьогодні не було б війни. «Як українці гинуть – ми вже бачили, чули. На жаль, і в кіно, і в реальному житті. Тому хотілося, щоб наш фільм переламав цю систему, свідомість українців, що ми постійно мусимо помирати за ідею чи за Батьківщину. Мені здається, що заради ідеї варто жити і перемагати, і заради Батьківщини треба жити і перемагати. Такий мій авторський підхід до всього цього. І, звісно ж, буде кіно з продовженням історії Данила Червоного,  де уповні розкриється «дотабірна» сторінка життя головного героя».

А наразі маємо «Червоного» у Тернополі. І оскільки те, упродовж якого часу фільм не сходитиме з екранів, залежить від глядачів – саме вони голосують “ногами і грошима” за той чи інший фільм, нагадуємо тернополянам,  що подивитися стрічку можна щодня у «Сінема Сіті», вартість квитків-від 65 до 75 гривень.

— Кіно живе  тоді, коли його у кінотеатрі дивиться глядач, —  зазначає академік Української кіноакадемії, заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра. — Хороше, якісне українське кіно має стати звичною справою, а не чимось «ексклюзивним».  Ми мріємо про повні зали не лише на «Червоному», а й на інших українських стрічках.  І для того, аби вповні реалізувати цю мрію, у Тернополі запрацює нова структура – кінокомісія, у результаті діяльності якої буде сформовано базу даних кінолокацій  та базу акторського складу у нашому регіоні. Створення тернопільської кінокомісії ми обговорювали з Національною спілкою кінематографістів України упродовж майже року, вивчаючи при цьому польський, словацький, італійський та англійський досвід їх функціонування. Це буде механізм, котрий об’єднуватиме  зусилля влади, бізнесу та кіновиробників, пов’язуватиме можливості керівників кіновиробництва та місцевих підприємців, які зацікавлені у популяризації міста  як туристичного об’єкта. Кінокомісія відстежуватиме інформацію про існуючі кінопроекти, які шукають локації для зйомок, твори, які можна перетворювати у сценарії, організовуватиме проведення літературних резиденцій, майстер-класів, підвищення кваліфікації учасників знімальних груп  — словом, працюватиме на те, аби привабити до Тернополя кінопроект, зняти тут окремі елементи або сцени чи провести постпродакшн готової продукції.

Оскільки я точно знаю, що професійний рівень сьогоднішнього нового кіно дуже високий, європейського рівня, я певен, що дуже скоро тернополяни дивитимуться своє різножанрове кіно: і комедії, і драми, і дитяче, і документальне, і анімацію… А коли наше хороше кіно стане звичкою, ми матимемо фільми зі справжнім українським характером.