9-10 березня українці традиційно вшановують пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка. Для більшості українців — це символ України, і не лише літературний. З нагоди Шевченківських днів своїми думками про це з читачами «НОВОЇ…» вирішив поділитися міський голова Тернополя Сергій Надал.

Творчість Шевченка є дороговказом у непростих політичних реаліях сьогодення, попри те, що з часу, коли творив Шевченко, минуло більше  півтора століття. У нас звикли критикувати владу, політиків, державу і навіть самих себе. Тому часто можна почути, що “нам потрібен іноземець”, щоб навести лад. Для критики, безперечно, є підстави. У нас дуже багато невирішених проблем. Але у ці дні варто звернутися до Шевченка. Великий син українського народу наголошував:

В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра…

Кобзар також кликав нас “…і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”. Сучасники стверджують: Шевченко не вірив у волю “доброго царя”. Він вважав, що самоврядність, спільна відповідальність громади і кожного громадянина і є тим суспільним устроєм, за яким мають жити українці. Саме народ найкраще знає, як він має жити. Як йому врядувати і господарювати. І жоден чужинець не дасть йому кращої громади, кращої держави, кращого життя.

Сьогодні, у нинішніх непростих зовнішньополітичних реаліях, українцям десь м’яко, а десь жорстко намагаються вказувати, як їм жити, які закони приймати, як розвивати свою культуру і освіту, яких героїв шанувати. Частина суспільства готова погодитися з таким тиском. Мовляв, він йде від демократичних країн. Як діяти у такій ситуації? Найкраще — звернутися до Шевченка. Кобзар жив у часи, коли українці не мали держави. Але навіть тоді він закликав чуже вивчати. Найкраще переймати, але жити своїм розумом. Поважати свої суспільні традиції. Пам’ятати свою величну історію.

Тож у ці дні ще раз згадаймо твори великого Кобзаря. Нехай вони будуть для нас дороговказом у ситуації, коли виникають сумніви. І нехай у своїй хаті будуть своя правда, і сила, і воля!