На той момент Тернопілля майже чотири місяці було, як то кажуть, «безголове». Область «упевнено» посідала останнє місце в Україні за розмірами середньої заробітної плати, поступаючись регіонам-лідерам чи не у два рази. Та й інші соціально-економічні показники, м’яко кажучи, залишали бажати кращого.

Прихід Степана Барни швидко розігнав це порядком замулене болітце. Новий голова почав братися за такі справи, на які досвідчені експерти лише поблажливо усміхалися. Так, наприклад, масштабний запуск спиртової та цукрової галузей ніхто спочатку серйозно не сприймав, а нині модернізовані цукрові заводи виробляють понад 280 тис. тонн цукру на рік, причому працівники задіяні на підприємствах цілорічно, а не сезонно, а в момент найінтенсивнішої роботи середня зарплата на підприємствах складає понад 12 тис. грн.

Область стрімко пішла вгору за всіма показниками, почастішали візити перших осіб держави, а вони, як відомо, до аутсайдерів їздять не дуже охоче. Проблем на Тернопіллі, звісно, ще вистачає, і зайвим свідченням цього є нестримний потік трудової міграції за кордон. Однак очевидно, що з призначенням Степана Барни Тернопілля однозначно виграло. І цей успіх ми умовно розділяємо на три етапи.

Етап І. Інвестиції

За роки незалежності ми звикли, що Тернопілля вважається дотаційним регіоном, який лише на чверть забезпечує свої потреби. За таких умов не варто було сподіватися на великі інвестиції в інфраструктуру чи господарку. Так, наприклад, державні капітальні вкладення в розвиток нашої області у 2014 р. (вже після Революції Гідності) склали лише 12,4 млн. грн., що в масштабах області є мізером. За останніх три роки ситуація кардинально змінилася, а минулий, 2017-ий, став абсолютно рекордним у цьому плані.

Субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (2017 р.):

Фактично надійшло — 111,3 млн. грн.

Використано коштів — 71 млн. грн.

Залишок —  40,3 млн. грн.

Реалізація інфраструктурних проектів у розрізі об’єднаних територіальних громад (2017 р.):

Обсяг субвенції — 115,5 млн. грн.

Оплачено — 112,5 млн. грн.

Залишок —  3 млн. грн.

Степан Барна: «Мені не соромно за те, що вдалося зробити за три роки – і в окремих секторах економіки, зокрема, в сільськогосподарському виробництві, де за темпами розвитку галузі область посідає одне з перших місць у державі, і в дорожньому будівництві, і в реформах із децентралізації влади, і, врешті, у зростанні реальної заробітної плати у різних сферах «господарки» області.»

Етап ІІ. Об’єкти

Залучення коштів у економіку області завдання, звісно, першочергове, але не самодостатнє. Не менш важливо реалізувати ідеї і проекти, під які ці кошти виділялися, створити необхідний мікроклімат для розвитку бізнесу і збільшення робочих місць.

І за темпами такого зростання наша область також перебуває на лідируючих позиціях в Україні. Понад 860 млн. грн. було спрямовано лише протягом минулого року на будівництво доріг, що дало змогу, окрім іншого, завершити ремонтні роботи на одній з найбільш завантажених транспортних магістралей краю Тернопіль — Львів.

Окремо слід відзначити діяльність на Тернопіллі компанії «СЕ Борднетце-Україна». У 2015-ому керівники цього підприємства було вже ухвалили рішення про перенесення потужностей з нашої області, але вчасне втручання голови ТОДА врятувало ситуацію. Нині ця компанія, окрім потужного виробництва на території Тернополя і Байковецької ОТГ (на 2,8 тис. робочих місць), відкрила ще й філію у Чорткові (вже працевлаштовано близько тисячі людей).

У 2017 р. на території області реалізовано:

543 інвестиційних проекти — всього;

225 – у сфері освіти;

76 – у сфері культури;

56 – у сфері охорони здоров’я;

44 – у сфері ЖКГ.

Фінансування програми «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України»:

Загалом у 2017 р. —  18,9 млн. грн.;

Бюджетна програма — 9,5 млн. грн.;

Співфінансування — 9,4 млн. грн.;

Збудовано —    13 майданчиків.

Степан Барна: «Тернопілля володіє значним природно-ресурсним потенціалом, який можна раціонально використовувати під час здійснення інвестицій та провадження бізнесу. Адже на території краю діють понад 230 підприємств з іноземним капіталом, а зовнішня торгівля здійснюється з 91 країною світу. За результатами дослідження авторитетної агенції Євро-Рейтинг Тернопільщина входить до 10-ки найпривабливіших областей для інвестора. Регіон також посідає 5-те місце у рейтингу Regional Doing Business, який показує легкість започаткування та ведення бізнесу в кожній області України.»

Етап ІІІ. Влада з людським обличчям

Радянські роки та й період Незалежності привчили нас до непохитного образу великого начальника, який із закам’янілим і суворим виразом обличчя слухає бюрократичні звіти підлеглих, роблячи багатозначні зауваження.

Живий і енергійний стиль роботи Степана Барни абсолютно спростовує ці нібито непохитні догми. Причому то не постановочні «виходи в народ» з рукостисканнями «божества», а щирі й невимушені бесіди з працівниками та службовцями чи спортивні ігри з дітьми. Кілька років тому нинішній голова ТОДА захищав кольори напівпрофесійної регбійної команди «Терен», а нині його «захристія» в ОДА обладнана тренажерами і штангою. Отож не дивно, що 38-річного Степана Степановича звичніше бачити не за столом чи в кріслі, а на ровері, під час запливу в басейні чи на поперечині, або навіть… як він стрибає зі скакалкою. У його особі влада справді змінює обличчя.

Степан Барна: «На роботі я фактично з ранку до ночі. Коли йду на роботу, то зазвичай донечка Софійка ще спить, а коли повертаюся, то вже також пора до сну. Раніше лише встигав відігнати її від комп’ютера. Звісно, що це проблема, але ми ж молоді. І природно, коли молоді люди віддають себе роботі сповна. От я, наприклад, один з наймолодших голів адміністрацій в Україні, і, очевидно, на моєму прикладі можна буде зробити певні висновки, чи успішний це досвід.»

Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Степан Барна, Тернопіль, ТОДА