Шокований батько вихопив у дитини тварину і кинув у кущі. Хлопчика негайно доправили до лікарні, де йому ввели вакцину проти сказу. Наступного дня батько, за порадою лікарів, розшукав крота (тварина вже була мертва) і віддав на вірусологічне дослідження до Тернопільської регіональної лабораторії державної ветеринарної медицини, де підтвердили, що кріт був хворий на сказ.

Трапилася пригода 13 травня у селі Кам’янки Підволочиського району. Даніель нині проходить курс лікування в обласній дитячій лікарні. На Тернопільщині раніше траплялися випадки, коли людей кусали хворі на сказ лиси, вовки, білки, коти, собаки, прецедент із кротом — рідкісний. Утім, медики обласної дитячої лікарні повідомили, що до них уже потрапляв пацієнт, якого теж вкусив кріт. Описані такі випадки і в медичній літературі.

За Даніелем у лікарні доглядає його мати пані Людмила. Хлопчик перебуває в ортопедо-травматологічному відділенні, почувається добре. Після процедур гуляє на майданчику біля медзакладу і нарешті після пережитого усміхається!

— Синові колять вакцину від сказу, упродовж лікування він повинен бути під наглядом медиків, аби раптом не було алергічних реакцій,  — каже Людмила Кулик. — Ми досі шоковані цим випадком… Кроти — полохливі тварини: тупнеш — утікають, а той спокійно сидів під грушею. Того дня у Даніеля був день народження, до нас завітали гості. Син грався з дітками на подвір’ї, потім побігли до саду, там він побачив крота… Даніель у такому віці, що йому цікаво все досліджувати. На уроках природознавства вони вчать про тварин, тому він розпізнав крота. А ще ж є чимало мультфільмів про кротів! Тож він, не задумуючись, узяв тваринку на руки, аби роздивитися, погладити по гладенькій шерсті. Можливо, притис крота до себе, а той несподівано вкусив його за вказівний палець на лівій руці… Син налякався, розплакався, з рани текла кров… Хоча місце укусу невеличке — ніби голкою вкололи. Ми з чоловіком теж неабияк налякалися… Чоловік вихопив із рук сина крота і кинув у кущі. Ми скоренько обробили рану — промили мильним розчином, хлоргексидином, витиснули кров, перемотали палець і повезли до травматолога. Знаємо, як діяти в таких випадках, бо ж діти в селі всюди лізуть, треба мати під руками антисептичні препарати. До фельдшера не зверталися, відразу повезли сина до районної лікарні, а звідти нас направили до обласної. Ще день-другий і закінчиться курс лікування. Якщо все буде добре, то підемо додому, але мусимо стовідсотково переконатися, що все гаразд. Сподіваюся, найстрашніше вже минулося, але коли я вперше почула слово «сказ» і зрозуміла, що це сталося з моєю дитиною, мало не дерла волосся на собі з хвилювання… Кріт вкусив Даніеля надвечір, ми тоді вже не заглядали, де той кріт. Лише наступного дня чоловік кинувся його шукати. Дивно, що кріт виявився хворим на сказ… Я весь інтернет перерила — не знайшла подібних історій. У нашому саду нема кротовиння, можливо, з городу приліз, а вже назад не мав сил добратися. Кріт був дуже млявий, навіть після укусу практично не рухався. Був невеликих розмірів, не покусаний, не травмований — не знаю, як і від кого він міг заразитися сказом… У нашому селі нещодавно був схожий випадок: сусідського хлопчика вкусила миша, то його  теж вакцинували. Дитина порухала мишу в мишоловці, тому й таке трапилося. А Даніеля спіткала вкрай несподівана «кротяча» пригода та ще й, треба ж таке, саме у день народження… Тепер головне, щоб усе щасливо минулося!