Тарифний тиск

НАК “Нафтогаз” повідомив про підвищення тарифів на газ на 21 % для промислових споживачів. Тарифи для промислових споживачів, у тому числі й для комунальних теплогенеруючих підприємств, зростають постійно. Зокрема, 1 серпня тарифи на газ для промислових споживачів зросли приблизно на 10 %, тепер — нове підвищення. Це автоматично веде до зростання ціни на супутні послуги — такі, як гаряча вода і опалення. Адже 80 % тарифу на тепло і гарячу воду складає саме ціна за газ. Зрозуміло, що всі ці витрати лягають непосильним тягарем на комунальні енергетичні підприємства і на місцеві громади.

Крім того, усі комунальні підприємства паралельно з підвищенням соціальних стандартів по країні зобов’язані підвищувати оплату праці своїх співробітників. А ще мусять витрачати кошти на ремонт, амортизацію, утримання обладнання. До цього їх зобов’язує Закон. Ці витрати також є складовою тарифу. У Тернополі вони не змінювалися з 2012 року. В той же час за останніх два роки двічі підвищували мінімальну зарплату, до якої прив’язані усі доходи людей. Враховуючи інфляцію, що з 2012-го до сьогодні перевищила 106 % (тобто ціни на все виросли більше, ніж удвічі), Тернопіль змушують підвищити тарифи на тепло.

У цій ситуації мерія до кінця бореться за те, щоб тернополяни не платили більше. Наразі рішення про підвищення тарифів призупинено. Але чи може так довго тривати, — великою мірою залежить від позиції громади. Питання в тому, що альтернатива підвищенню тарифів лише одна – заміна дорогого газу на дешевші альтернативні джерела енергії. Цьому є практичні підтвердження. Скажімо, Жовква, що на Львівщині, майже половину комунального тепла виробляє за допомогою альтернативних джерел енергії. Відповідно, попри загальне зростання тарифів у державі, там платять в середньому на 10 % менше, ніж якби тепло виробляли на газі.

Порятунок — в альтернативі

Передбачаючи і прогнозуючи поступове підвищення вартості газу як для населення, так і для промислових споживачів (у т.ч. підприємств  теплокомуненерго), орган місцевого самоврядування Тернополя завчасно почав активний пошук альтернативи. У результаті вже у 2018 році на повну потужість мали запрацювати кілька котелень на альтернативному паливі. Усі об’єкти пройшли екологічну експертизу, отримали відповідні дозволи. За підрахунками фахівців, якби у місті працювали альтернативні котельні, то можна було б досягнути 10-15 % економії. З врахуванням же того, що тепло, вироблене на альтернативі, дешевше за аналогічне, вироблене на газі, можна було б щонайменше зробити менш болючим підвищення тарифів на газ, яке запроваджує уряд. А в ідеалі можна було б навіть зупинити підвищення тарифів.

Проте альтернатива так і не запрацювала повноцінно. У справу втрутилися псевдоекологи, що заблокували роботу цих об’єктів. Традиційно переміг політичний популізм. При цьому так звані борці за “екологічні права” тернополян не запропонували жодного іншого рішення.

На кого працюють псевдоекологи?

Треба розуміти, що більша частина газу в Україні, попри запевнення, що ми його не купуємо в Росії, все-таки має російське походження. Цей газ купують європейські країни у тій же Росії, а тоді продають його Україні. Незважаючи на заяви столичних урядовців, сьогодні в Україні на кожну молекулу газу можна почепити етикетку «зроблено в Росії». Без глибокого аналізу зрозуміло, для чого Віктор Медведчук скуповує телеканали і чому саме на цих каналах найчастіше з’являються “активісти”, які виступають проти альтернативної енергетики. Відмова від неї — це не лише економічна складова, а й політична і моральна, бо кожен зайвий кубометр газу — це додаткові кошти в російську економіку, з якою ми воюємо.

Очевидно, що саме ці питання потрібно задавати тим, хто так активно бореться з котельнями на альтернативі, а насправді воює з громадою Тернополя і проти енергетичної незалежності України.

Порятує тільки активність громади

Сьогодні Тернопіль знову опиняється у “тарифній пастці”. З одного боку, її створюють “нагорі”, підвищуючи ціну на газ. З іншого, — закріплюють “знизу” і “ззовні”, блокуючи при підтримці російських грошей альтернативну енергетику. Платити ж доводиться людям, які і так ледве зводять кінці з кінцями. Тому треба активізувати позицію тернопільської громади щодо котелень на альтернативних джерелах палива. Не можна допускати, щоб група псевдоактивістів, які працюють на газових олігархів і Росію, шантажували все місто, заганяючи тернополян у «тарифне рабство». Сьогодні питання стоїть тільки так, що введення в дію альтернативних котелень — це питання виживання простих людей.

Василь Горбатюк