Нині у селах Тернопільщини вже нікого не здивуєш мотоблоком чи трактором, але щоб саморобним, до того ж добротно зібраним, як у 30-річного Анатолія Тичинського із Зеленчі Теребовлянського району, — то рідкість. Зелений симпатичний трактор без кабіни, з м’якими високими сидіннями, прикрашений оленями, як легендарна «Волга», — ексклюзив! До того ж про цей саморобний транспорт не заримуєш «у Зеленчі трактор «дренче», бо під час їзди він видає «солідний» звук, адже має двигун із… «Мерседеса». Важко повірити, що за освітою Анатолій не конструктор чи механік, а… політолог, зате в його золотих руках усе має лад. На саморобному тракторі чоловік возить із городу овочі, постачає на господарку будівельні матеріали. Секретами конструювання трактора Анатолій поділився з читачами «НОВОЇ…».

Трактор у селі — необхідність

— У селі не обійтися без господарської техніки, завжди щось треба перевезти, зорати, скультивувати. Моя родина має два невеликі городи, то, бувало, в гарячу пору садіння чи збору врожаю важко когось найняти з транспортом, тому два роки тому я почав збирати власний трактор, — розповідає Анатолій Тичинський. — Спершу думав купити готовий, але пошукав в інтернеті — дорого, не виплатиться. Мотоблока не хотів, бо він не надто практичний, хіба що для грядок, а потужніша техніка вартує 4-6 тисяч доларів. Оглянув я саморобні трактори в інтернеті, поцікавився, яку техніку мають односельці, і «вималював» собі в голові оптимальний практичний варіант. Мій трактор, звісно, не зрівняється із заводським, в якому дотримані усі технічні характеристики, але я старався досягти якнайкращого результату. У ньому є повний привід (4х4), тобто може їхати як уперед, так і назад, це дуже потрібно, адже в селі доводиться долати болотяну дорогу, ями. За основу трактора я взяв деталі з перевірених автомобілів: коробку, ходову, бампери, передні колеса, кермо — з УАЗа, міцний та економний двигун об’ємом 2,4 куб. см — із «Мерседеса», сидіння — з битої «десятки». Вирішив не купувати запчастини, а цілі авто: у Запоріжжі придбав УАЗ, на Тернопільщині — «Мерседес» 1984 року випуску, кузов у ньому був у поганому стані, а двигун — у хорошому, тепер таких якісних, мабуть, уже не виробляють. Мій трактор заводиться не гірше від «Мерседесів» останніх моделей. Двигун «Мерседеса» ідеально «сідає» в УАЗ. Необхідні деталі з автівок я використав, а решту продав або здав на металобрухт. Задні колеса з протекторами для трактора придбав у Німеччині.

Креслення «робив» у… голові

— Креслення трактора я не мав, складав «із голови», — усміхається співрозмовник. — Звісно, якісь поради запозичив від інших, але назагал втілив ідею за власним баченням. Неможливо скласти два однакові трактори, навіть якщо використовувати однакові деталі. Допомагав мені мій брат, багато підказували друзі. Я ішов шляхом спроб і помилок: приварив — прикрутив — випробував. Якщо якась деталь не «сідала» оптимально, відрізав її та приварював по-іншому. Деякі деталі замовляв у токаря. На виготовлення трактора затратив півтора місяця. Тоді була зима, у селі не так багато роботи, тому до ночі засиджувався в гаражі. Навесні вперше випробував трактор, побачив, що потрібно переробити, торік восени ще дещо вдосконалив, а навесні цього року зовсім розібрав, усе почистив, пофарбував і вже впевнено користуюся ним. Складав трактор таким способом, щоб можна було легко зняти будь-яку деталь і замінити. Прикрашають трактор дві литі фігурки оленів, які водночас служать для кріплення бляхи, щоб не дрижала. Власноруч я зробив також культиватор та причіп — без них трактор нефункціональний. Для того, щоб не знімати з причіпа вантаж вручну, я встановив на ньому гідравліку. Комбінував причіп із запчастин, що були вдома на господарці, аби зменшити витрати. Трактор мені обійшовся в близько 2 тис. доларів. Мотоблок, звісно, дешевший — вартує близько 1 тис. доларів, але за ним ще треба ходити, а ціна трактора, виготовленого на основі мотоблока, — понад 2 тис. дол., але він слабший, неповороткий. Натомість мій трактор — надійний і недорогий. До речі, купуючи цілі автівки для розборки, я суттєво зекономив, бо, скажімо, лише за двигун «Мерседеса» просять 600 доларів, а я придбав ціле авто за 750 дол.

Трактор освоїла навіть дружина!

— Родом я із села Бернадівка, що на Теребовлянщині. Змалку біля дідуся та батька навчився майструвати, бачив, як вони відновлювали старий трактор «Білорусь», ремонтували сівалку та плуги, їздив з ними на тракторі, вантажівці, комбайні, — продовжує розповідь Анатолій. — Освіта у мене далеко не технічна і не сільськогосподарська, я закінчив Чернівецький національний університет за спеціальністю політологія. За фахом не працюю, на жаль, на Тернопільщині політологи не затребувані. Упродовж двох років після вузу я подавав резюме в місцеві державні адміністрації, обіцяли взяти на роботу, вносили до кадрового резерву, але на тому все закінчувалося. Ми з братом випробували різні роботи: маємо буса, деякий час здійснювали перевезення за кордон, привозили на продаж побутову техніку. Ще я був водієм фури, об’їздив Польщу, Німеччину, Голландію, Португалію, Іспанію, Францію, Італію, Швецію, Латвію, Литву. В Україні працював водієм вантажівки ГАЗ в агрофірмах, нині я — оператор телескопічного навантажувача. У вихідні виконую домашню роботу. Картоплю та інші овочі на городі ми вже викопали, виламали кукурудзу, я повозив усе трактором. Днями загрібав сухе листя на обійсті, бо передають дощі. Тримаємо курей, поросят — усе, як у людей (усміхається, — авт.).

А трактор завжди мені у пригоді! Якось впало дерево на город та на дорогу, треба було його прибрати. Виїхав я трактором, порізав деревину на шматки і перевіз. Без транспорту не зміг би обійтися. Вже навчилася керувати трактором навіть моя дружина Наталя, приглядається і наш 6-річний син Володя, а 3-річна донечка Софійка поки що проситься просто посидіти. Керувати трактором не так і важко — принцип той же, що в автомобілі. Для зручності я встановив гідропідсилювач керма, вакуумну підкачку гальм та зчеплення, єдине, що у нашому тракторі кермо справа, тому передачі треба вмикати лівою рукою.