У Почаєві стався прецедент на всю Україну: 3 грудня усі дев’ять листонош написали заяви на звільнення. На вимушений крок поштарки пішли після того, коли керівництво повідомило, що їм скорочують один робочий день, а це відповідно — зниження й без того мізерної зарплатні. Якщо дотепер листоноші мали чотири робочі дні у тиждень з різним годинним навантаженням, то з грудня — тільки три. Їхні мізерні зарплати — лише трохи більше 2000 тисяч — стануть ще меншими. На такі «доходи» у нинішній час дорожнечі вижити нереально. Заяви листонош — це не так принципове рішення піти з роботи, як спроба достукатися до керівництва. Ці дев’ятеро відданих своїй праці жінок готові би й далі працювати навіть за ті принизливі гроші, але хоч би тих крихт не чіпали. До Почаївського відділення приїжджала керівник Тернопільської дирекції ПАТ «Укрпошта» Любов Гринчишин, тож є сподівання, що все ж вдасться досягти компромісу. Проте протест почаївських листонош — це лише крапля у загальному невдоволенні поштових працівників, які більшою мірою з власного ентузіазму розносять людям листи, газети, пенсії.

— Наразі відпрацьовуємо два тижні, а що далі — не знаємо, — каже почаївська листоноша Ольга Кобилянська. — Обіцяють підтримати нас профспілки. По інших відділеннях області листоноші теж обурюються, але не виступали, а ми дев’ятеро — пробуємо щось змінити. Хочемо добитися, щоб у нас була бодай мінімальна ставка, бо у багатьох і того немає, а після скорочення одного дня — й поготів. Моє навантаження — вісім годин у день, якщо було чотири робочі дні, то на тиждень я мала 32 години, а на ставку треба 40. А якщо забрали ще день, то у мене тепер будуть 24 робочі години — це трохи більше половини ставки. Та найбільш прикро, що за день я не встигаю виконати усієї роботи. От минулого тижня не вклалася в той час, то ходила і в суботу, і в неділю, і в понеділок вранці, і ще всього не зробила! Робочий день скоротили, а робота залишилася та ж. Я порахувала, що тепер кілометр повинна проходити за 16 хвилин, і за цей час роздати у 10 дворах газети і виплатити дві виплати. Протяжність моєї дільниці — 18,5 км. За минулий місяць я отримала 2800 грн. з преміями, а деякі дівчата мають по 2100-2200 грн. Така зарплата — приниження. Нам кажуть, що «Укрпошта» — банкрут, водночас бачимо по телевізору протилежне. Коли ми почули про зарплати київських керівників, жахнулися… За неофіційною інформацією, генеральний директор «Укрпошти» отримує у місяць 750 тис. гривень. Кажуть, обласне керівництво має кілька десятків тисяч. А листоношам — копійки. З таким підходом просто розвалять «Укрпошту», ніхто не захоче працювати. А якщо пенсіонер не буде передплачувати газет, то взагалі не буде нічого. А як тоді бути з пенсіями, газетами? Усі пенсіонери не зможуть ходити до банку, вони вдячні, що нині листоноші приносять їм додому. Нам сказали, що пошта несе величезні витрати на доставку, так, повідомляють, що привезти газети і листи з Кременця до Почаєва, а це якихось 20 км, обходиться аж у… 1500 грн. Та це ж майже наша місячна зарплатня. Хіба це справедливо? Ми написали заяви — і не відступимо.
Наймолодша із почаївських листонош — 28-річна Юлія Пристаж — має вищу педагогічну освіту. Не могла знайти роботу за спеціальністю, тому влаштувалася на пошту, роботу свою любить, а от зарплату…
— Це проблема не тільки нашої області. Коли вийшов сюжет про ситуацію у Почаєві, в коментарях нас підтримали чимало колег з різних куточків, — каже Юлія. — Я обслуговую 500 дворів, протяжність моєї дільниці за службовим паспортом — 16,5 км, але місто розбудовується, є нові вулиці, тому значно довша. За нормативами я повинна одну людину обслужити за дві-три хвилини. Це абсурд! За цей час лише зайдеш у двір, а ще поки пенсіонер вийде і відчинить, а буває, що треба зачекати або ще раз прийти. Ніхто не враховує такого фактору. А ще нам потрібно пропонувати людям товар, який набагато дешевший у магазинах. Іноді моя сумка важить понад
15 кг. Маємо службові велосипеди, але вони в жалюгідному стані… Ще в травні нам казали, що знімуть робочий день, але тоді пішли нам на поступки, а в найбільш навантажений місяць таки «оптимізували»…

«НОВА…» попросила прокоментувати ситуацію, що склалася в Почаєві, керівника Тернопільської дирекції ПАТ «Укрпошта» Любов Гринчишин. Подаємо її позицію без коментарів:
— Почаївське відділення «Укрпошти» працює у звичному режимі, ми і далі вчасно надаємо наші послуги, ніхто з користувачів не відчує жодних незручностей. Під час чергового перегляду навантаження Почаївського відділення ми змушені були запропонувати листоношам ще один додатковий вихідний на тиждень. Про зміни вони були попереджені раніше, знали, що режим їхньої роботи може бути переглянутий, тому мають право або прийняти ці зміни, або не прийняти. Якщо збільшиться навантаження, можемо повернутися до чотириденного робочого тижня. Але якщо ми відправляємо до Почаєва авто з 18 листами і на них чекають 9 листонош, тоді ми змушені приймати такі рішення. Звісно, бувають і дні пікових навантажень. «Укрпошту» не фінансують із бюджету, ми живемо на кошти від надання послуг, тому постійно розширюємо їх перелік. 
Почаївське відділення показує хороші показники, впевнена, так буде й надалі. «Укрпошта» нині у стані активних реформ. Такий нині час, що дармові гроші закінчилися, кожен має вижити за рахунок зароблених коштів, тож моє першочергове завдання — налагодити роботу так, щоб оплата праці у наших працівників була ринкова.