Дванадцять перемог у дванадцяти офіційних матчах! Такою приголомшливою є тепер статистика збірної України з футболу у Львові. Більше того, якщо враховувати і товариські поєдинки, то українці все одно жодного разу не поступилися у місті Лева, здобувши у 18 матчах 16 перемог при двох нічиїх.
Пригадується, відвідавши один з перших матчів на «Львів Арені» у 2013-ому, коли українці відвантажили команді Сан-Марино дев’ять «сухих» голів, журналісти «НОВОЇ…» під враженням від чарівної атмосфери матчу робили пропозицію всі матчі збірної перенести до Львова. Уболівальники з інших міст, звісно, не погодяться з таким егоїстичним поглядом, але він насправді слушний і, найголовніше, раціональний. Це підтверджує і наш репортаж з недавніх спарених матчів збірної України.

Принципові суперники

Так сталося, що у відбірковій групі до Євро’2020 майже всі конкуренти збірної України стали принциповими подразниками. Винятком є лише безнадійний аутсайдер групи — збірна Литви, яку навряд чи розглядають усі інші команди як щось більше, ніж просто постачальник очків.

А ось зі всіма рештою в України тепер дуже непрості стосунки. З португальцями і люксембуржцями вони загострилися після так званої справи натуралізації Мораєса, через яку намагаються позбавити нашу команду чотирьох справедливих очків.

Щодо сербів, то тут протистояння значно глибше, адже в цій країні, чи не єдиній в Європі, якщо не відкрито, то, скажемо так, не дуже приховуючи, підтримують агресію Росії проти України. Чимало сербів навіть воювали у складі терористичних угруповань ДНР і ЛНР. Тому, звісно, тепер з країною «російських братів» наші відносини дуже агресивні. Що вже казати про стосунки фанатів…

Тому чи не вперше за історію в Україну не пустили вболівальників нашого футбольного суперника. Сербів просто попросили залишитися вдома, а у відповідь українські фани в листопаді не поїдуть до їхньої країни. Не пустили — і добре зробили, адже нічого доброго сербам в Україні все одно не світило б…

 

Уже в поїзді «Маріуполь — Львів», яким журналісти «НОВОЇ…» прямували до Львова у день матчу, крім українців, були помітні і вболівальники у картатих футболках — хорвати — ще одні «друзі» сербів. У день матчу відбувся спільний україно-хорватський марш. Уболівальники скандували “Путін, геть з України!”, “Україна, Хорватія — брати назавжди!”, “Натуралізації — ні!”, співали знаменитий хіт “Путін — х@ло” і багато іншого. А потім попрямували на матч.

До стадіону — як завжди…

Саме шлях на стадіон залишається найбільш неприємною частиною подорожі на футбол до Львова, причому яким би видом транспорту ви не добиралися. Ми, маючи досвід таких вояжів, просто пішли пішки прямо із залізничного вокзалу.

Відстань — приблизно 9 км, лише з першого погляду видається величезною і нездоланною. Можна, звісно, проїхати її й власним транспортом, але потім необхідно шукати «притулок» для автівки і кілька годин долати «корки» на нічному виїзді зі стадіону. Зрештою, величезні затори будуть супроводжувати вас і дорогою до стадіону, особливо важко у спекотну погоду в маршрутках та тролейбусах, які долають маршрут до стадіону за 45-50 хвилин. Тому, як то кажуть, «на своїх двох» і легше, і приємніше. Дві години — і ви вже поблизу стадіону.

Іншим неприємним моментом є сам підхід до стадіону, коли хвилин 15 потрібно продиратися якимось стежками, обходити сіткові паркани, якісь незрозумілі недобудови. Причому йти доводиться всім, адже зупинки громадського транспорту досить далеко. У дні матчів збірної, на щастя, у Львові не було дощу, а інакше все було б набагато гірше. Враження стають ще «яскравішими» на шляху назад, коли навколо панує суцільна темрява і намагаєшся бодай не перечепитися через якийсь дріт чи корінь дерева. Однак, про недоліки розміщення стадіону говорили ще задовго до будівництва. Всі до того готові, стійко долають знайомий маршрут, і ось перед нами — красуня «Львів Арена».

Неперевершена атмосфера

 

Саме атмосфера «Львів Арени» є тим величезним плюсом, порівняно з яким усі певні мінуси виглядають мілкими негараздами. По-перше, на матчах збірної стадіон завжди переповнений і це навіть не обговорюється. На такій любові до збірної, на жаль, все ще заробляють спекулянти. Перед самою грою, наприклад, з Сербією, очевидці розповідали, що квитки продавали навіть за 5(!) номіналів, а ми самі були свідками, як квиток за 450 грн. один «підприємливий» молодик «штовхав» за 1500.

По-друге, свою роль грає унікальна акустика стадіону. Виконання гімну вболівальниками, наприклад, просто не може не запалити гравців нашої команди, отож, вони ніколи не будуть у Львові відбувати номер. Та й протягом усього матчу підтримка просто шалена, і це також дається взнаки й позначається на результатах.

По-третє, стадіон надзвичайно зручний для уболівальників. З будь-якого місця футбол ідеально видно і глядачі ніби також є учасниками гри. На відміну від того ж столичного НСК «Олімпійський», де з трибун буває навіть деякі ділянки поля не приховані, а сама гра відбувається десь вдалині.

Фортуна — завжди на нашому боці

Ми вже не будемо зупинятися на перипетіях самих матчів — Україна здобула дві перемоги, а це найголовніше. Лише відзначимо, що, зважаючи на викладене вище, настільки яскраву гру, як з сербами, можна було продемонструвати лише у Львові. Ну, й статистика завжди говорить сама за себе.

Нині деякі аналітики намагаються зосередити увагу на тому, що суперники українців у Львові були не дуже сильними, забуваючи, що збірна часто втрачала важливі очки саме у матчах з аутсайдерами. У Львові ж завжди нам сприяла Фортуна. Варто згадати, наприклад, відбірковий матч до Євро’2004 з вірменами, коли суперник кілька разів вів у рахунку, але вже в доданий час Андрій Шевченко забив переможний гол — 4:3. Або феноменальний голевий прохід Анатолія Тимощука за рахунку 0:0 на четвертій доданій хвилині гри з білорусами у 2008-ому. Та й нинішній матч з Люксембургом і спірний незарахований гол зайве підтвердження, що Фортуна знову була на нашому боці.

Після цих матчів збірна України впевнено очолює турнірну таблицю. Щоб вийти на Євро’2020, гадаємо, тепер достатньо двічі перемогти команду Литви. Перший матч з цією збірною відбудеться
7 вересня, а домашній матч-відповідь — 11 жовтня. Його, можливо, також варто зіграти у Львові…

Календар матчів, що залишилися:

5 тур
7 вересня. 19.00. Литва — Україна
7 вересня. 21.45.Сербія — Португалія

6 тур
10 вересня. 21.45. Литва — Португалія
10 вересня. 21.45. Люксембург — Сербія

7 тур
11 жовтня. 21.45. Португалія — Люксембург
11 жовтня. 21.45. Україна — Литва

8 тур
14 жовтня. 21.45. Литва — Сербія
14 жовтня. 21.45. Україна — Португалія

9 тур
14 листопада. 21.45. Португалія — Литва
14 листопада. 21.45. Сербія — Люксембург

10 тур
17 листопада. 16.00. Люксембург — Португалія
17 листопада. 16.00. Сербія — Україна

 

Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: "Львів Арена", збірна України, футбол