Причому уже в доволі близькому майбутньому. Через кілька років українські підприємці, які займаються виробництвом, наприклад, коньяку, шампанського чи сирів фета, рокфор або пармезан, змушені будуть замінити назви цих продуктів на інші.

Згідно з Угодою про асоціацію з Євросоюзом, Україна має долучитись до міжнародного захисту географічних зазначень продуктів. На початку жовтня Президент України підписав ухвалений раніше Верховною Радою відповідний закон, а 1 січня 2020 року він набув чинності. Про нововведення розповів у Тернопільському пресклубі національний експерт з маркетингу і комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович. За його словами, для переходу на нові назви визначений перехідний період.  До 2023 року українські виробники повинні відмовитися від таких назв сирів, як “пармезан”, “рокфор” і “фета”. А з кінця 2025-го під забороною опиняться використання 12 назв спиртних напоїв, серед яких французькі назви — “шампанське”, “коньяк”, “арманьяк”, “кальвадос”, назва угорського вина — “токай”, португальського — “мадера”, іспанського — “херес”.

Мало хто знає, що всі перелічені назви є географічними зазначеннями, і тому ці напої та продукти можуть вироблятися лише на чітко визначеній території з дотриманням встановлених вимог. Згідно із новою редакцією закону про географічні зазначення, такі продукти як коньяк чи шампанське  мають право іменуватися лише там, звідки вони походять: із провінцій Коньяк, Шампань тощо. В інших місцевостях такий «плагіат» буде каратись солідними штрафами. При цьому під санкції потраплять як виробники, так і продавці.

— Сир «фета»  — це географічне зазначення, і виготовляється він з овечого молока в Греції. В Україні наразі є близько 20 його виробників. Вже з 2023 року не буде фети українського виробництва. Як він буде називатись, ми ще не знаємо, — зазначає Іван Гайванович.  —  Після закінчення цих термінів українські виробники продовжуватимуть виробляти продукти, але видову назву мають замінити… Не можна буде також їх імітувати: наприклад, замість шампанського вказувати, що вино “створене методом шампанізації” або що сир “зі смаком пармезану”. Фету, пармезан, рокфор можна буде купити у магазинах, але виробник там буде країни їх походження.

Деякі виробники уже скоригували назви своєї продукції відповідно до міжнародного права. Так, український споживач давно звик до “ігристого вина” замість “шампанського”, у перспективі — “бренді” замість “коньяку”.

Загалом система власних географічних значень в Україні перебуває в процесі становлення, і лише нещодавно було зареєстровано перший український харчовий продукт з географічним зазначенням — гуцульська овеча бриндзя. Саме бриндзя, а не звична для нас бринза, яка продається у магазинах і навіть віддалено не схожа ні за смаком, ні за консистенцією до справжньої бриндзі, яку із ХV століття виробляють на карпатських полонинах. Право називати свій продукт терміном “Гуцульська овеча бриндзя” та “Гуцульська коров’яча бриндзя” мають лише виробники з Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей. Водночас експерти зауважують, що запроваджений захист географічних зазначень продуктів відкриє нові можливості й для українських підприємств. В Україні достатньо автентичних і якісних продуктів, які можна й варто патентувати, переконані фахівці проєкту Євросоюзу “Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні”.